Промова Томаша Фіали, генерального директора Dragon Capital, на Раді вітчизняних та іноземних інвесторів

Шановний пане Президенте, пане Прем’єр-Міністр, Міністри, пані та панове!

Коли ми зустрілися рік тому, ви запитали, як ми оцінюємо інвестиційну погоду в Україні. Я її порівняв із березнем, і кілька колег із цією оцінкою погодилися. Ми також висловили сподівання, що за рік просунемося ближче до літа. І, окрім виступів, залишили перелік наших рекомендацій на 130 сторінок.

На превеликий жаль, як би ми не вимірювали інвестиційний клімат – індекс МФК, ЄБА чи Податкової Адміністрації, доходності єврооблігацій, доступ до ринку капіталу, темпи зростання ВВП та кредитування – за останній рік ситуація погіршилася. Погіршилась як абсолютно, так і відносно країн регіону. Прибутковість єврооблігацій, що відображає суверенні ризики нашої країни, зросла за останні 12 місяців із 6.25% до 10.5%. Ані уряд, ані корпорації вже рік не мають доступу до міжнародних ринків капіталу. У той же час, з початку року інші країни, що розвиваються, залучили більше 160 млрд дол. США – рекорд за останні 10 років.

Від імені Європейської Бізнес Асоціації, яка об'єднує понад 900 компаній, що забезпечують понад 10% робочих місць у приватному секторі України, та від свого імені як засновника найбільшого інвестиційного банку, який щороку просуває нашу країну серед сотень міжнародних інвесторів та залучив не один мільярд доларів за рахунок розміщення цінних паперів уряду, муніципалітетів та компаній, я назву три зовнішні та вісім внутрішніх причин, через які Україна поки що не конкурентна у боротьбі за міжнародний капітал.

Із зовнішніх це:

1. Невиконання умов Меморандуму з МВФ і, як наслідок, не отримання траншів протягом уже 1.5 років. Зазначу, що у 2013 році державі потрібно буде заплатити за зовнішніми боргами майже 8 млрд дол., з яких 5.5 млрд дол. – повернути тому ж МВФ за старими кредитами. У цій ситуації без поновлення співпраці з фондом та повернення на зовнішні кредитні ринки виконати свої зобов'язання уряду та НБУ буде вкрай складно.
2. Затримка з підписанням договору про Асоціацію та вільну торгівлю, а також суттєве погіршення відносин з ЄС.
3. Невигідна газова угода з російським Газпромом, яка збільшує дефіцит поточного рахунку майже вдвічі та дефіцит бюджету на кілька відсотків ВВП.

Із внутрішніх чинників можна повторити все сказане рік тому, оскільки прогресу досягнуто лише у пенсійній реформі, але інші питання, які включені до вашого плану реформ і називалися на минулій зустрічі, залишилися невирішеними:

4. Корупція — за опитуваннями МФК зросла з 6% виручки у 2008 році до 10% у 2011 році.
5. Верховенство права – бізнес поки що не відчув покращення, незважаючи на ухвалені закони та декларовані наміри.
6. Щодо податкової політики – з одного боку, ми вітаємо відкритість нового керівництва Податкової адміністрації та його бажання вести діалог із бізнесом. З іншого боку, у 2011 році частка податків у ВВП досягла найвищого рівня за час незалежності (25.4%) та у 2012 році перевищить 26% проти середнього значення за роки незалежності (21%). Серед неправомірних дій Податкової служби виділимо заборону на перенесення збитків минулих років, відшкодування ПДВ лише при поверненні 50-70% цієї суми як передплати податку на прибуток або купівлю держоблігацій. З номінальних ставок знижено лише одну — податок на прибуток. Податкові надходження перевищують зростання номінального ВВП вдвічі.
7. Дерегуляція – залишається на папері. Навіть добре виписана та схвалена парламентом реформа будівельної галузі була нейтралізована підзаконними актами. Як наслідок, обсяг будівництва минулого року, всупереч великим держінвестиціям в інфраструктуру, перебував на рівні 2001 року, що на 54% нижче за рівень 2007 року.
8. Приватизація – виконання плану щодо доходів від продажу держвласності є безумовним позитивом, але умови багатьох з минулих тендерів були прописані так, щоб мінімізувати конкуренцію, ціну та диверсифікацію власності.
9. Ринок капіталу йде у Варшаву і Лондон, і з ним робочі місця, оскільки НБУ вже півтора роки не дозволяє завести акції українських компаній із холдингами у ЄС на Українську біржу. Варто також лібералізувати доступ українських банків до єврооблігацій українських емітентів.
10. Сільське господарство – залишається найбільш інвестиційно привабливою галуззю України, але складається враження, що завданням депутатів, які готують закон про ринок земель, є внесення нестабільності та покарання великих та успішних компаній з метою особистої вигоди. Цим ми далі підриваємо свою репутацію серед польських та міжнародних інвесторів, які вклали кілька мільярдів доларів у облігації та акції українських аграрних емітентів.
11. Банки — основна проблема тут у корупції в судах, які за гроші скасовують кредитні та заставні договори. Як наслідок, рівень проблемної кредитної заборгованості найвищий у регіоні, а темпи кредитування були на половину нижчими за зростання номінального ВВП у 2011 році, а цього року не зростають взагалі.

На завершення хочу подякувати вам за готовність до відкритого спілкування та можливість представникам ЄБА брати участь у засіданнях комітету економічних реформ. Хотів би запропонувати виділити час у кожному засіданні комітету для виступів представників бізнесу, щоб ви мали змогу регулярно отримувати інформацію про результати реформ з іншого боку. Із засідань комітетів, у яких я в останній рік брав участь, тільки останнє я б охарактеризував як таке, що реально оцінило ситуацію, що склалася.

Це пов'язано з оновленням уряду, який дав бізнесу надію. Але, на відміну від 2010 року, зараз інвестори чекатимуть лише на кінцевий результат, а не на декларацію намірів.

Зрештою хочу сказати, що багато про що з перерахованого мені неприємно говорити. Але доки ми не подолаємо перелічені хвороби зростання, просування України у світових рейтингах буде дуже повільним.