Освіжаючий досвід
Тема арешту та управління російськими активами в Україні на користь держави для їх подальшої націоналізації на слуху з перших днів війни. Останніми місяцями ми бачимо велику кількість новин саме про арешт або навіть націоналізацію тих чи інших російських активів. До цього процесу долучені мало не всі правоохоронні органи держави.
Однак, наразі, немає жодної прозорості в тому, що відбувається з цими активами після їх арешту або націоналізації. Чи можна дізнатись про перелік таких активів? Яка кількість арештів були в подальшому скасовані судами та які були підстави для цього? Скільки грошей перераховано до бюджету або на потреби ЗСУ підприємствами, що перейшли під управління держави? Яка стратегія щодо подальшої долі таких підприємств? Коли плануються хоч якісь дії щодо інших підприємств, що перебувають під контролем російських бенефіціарів, які до сьогодні залишились поза увагою правоохоронних органів? На всі ці питання немає відповіді.
Я впевнений, що відсутність такої прозорості буде знаходити нерозуміння суспільства, а також буде значною мірою ускладнювати аналогічні дії щодо закордонних російських активів зі сторони наших західних партнерів, на які дуже розраховує Україна. Ми маємо бути лідером і прикладом в цьому, якщо хочемо вимагати аналогічних дій від партнерів.
Проте, окрім загального заклику до впровадження максимальної прозорості та підзвітності в цьому питанні, я хочу підняти питання одного конкретного кейсу, до якого останній тиждень була залучена одна з портфельних компаній нашої групи.
Ми маємо великий досвід в залучені інвестицій, управлінні та консультуванні компаній FMCG сектору, в тому числі в сегменті безалкогольних напоїв, і тому з великою цікавістю сприйняли новину про початок конкурсу на управління виробником мінеральних вод під брендом «Моршинська», який входить в групу компаній IDS Borjomi і є найбільшим в Україні. Ми впевнені, що правильно організований конкурс на управління, а тим більше подальша націоналізація та продаж такого активу мав би викликати великий інтерес не лише локальних гравців, але і великих міжнародних компаній, а держава могла би розраховувати на річні доходи від управління, що обчислювалися би мільйонами доларів.
Але фактичний стан справ такий, що я сумніваюся в тому, що в конкурсі буде хоч один учасник з серйозною репутацією. Нижче я спробую дати декілька порад, які, виходячи з мого більш ніж 20-річного досвіду залучення іноземних інвестицій в Україну, можуть стати в нагоді нашим урядовцям.
Проведення конкурсу. Конкурс було оголошено 10 лютого з кінцевим строком для подання заявок 22 лютого. Таким чином, у зацікавлених учасників є 8 робочих днів на всебічний аналіз потенційного об’єкту управління та пов’язаних з цим ризиків, формулювання стратегії (що є умовою конкурсу) і складення фінансового прогнозу, що дозволить визначити очікуваний дохід державного бюджету від управління (також є умовою конкурсу). На жаль, я ще не бачив жодної серйозної угоди щодо операційного бізнесу в будь-якому секторі, яка би була укладена за 8 робочих днів.
Рекомендація: враховуючи те, що рішення суду про арешт майна було прийнято ще в листопаді минулого року, розпочати конкурс необхідно було раніше, але у будь-кому разі він не може тривати менше 30 днів за обов’язкової умови наявності достатньої інформації.
Наявна інформація. Умови конкурсу передбачають, що учасник повинен надати, зокрема, Програму розвитку бізнесу з прогнозом потенційного доходу від його діяльності. Для підготовки такої програми ми подали офіційний запит в АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів) щодо отримання необхідної інформації. З переліку питань в нашому запиті ми не отримали відповіді на жодне. Безпосередньо в офісі АРМА була можливість ознайомитись лише з короткою інформацією про актив, зміст якої і так є публічно доступним.
Рекомендація: до початку конкурсу створити віртуальний датарум, в якому учасники матимуть змогу ознайомитись з необхідною фінансовою та юридичною інформацією щодо об’єкту управління (направлений нами запит покривав мінімально необхідний рівень інформації для прийняття хоч якогось рішення) та мати представника компанії, що може в процесі конкурсу комунікувати з претендентами щодо питань, які будуть виникати.
Розуміння периметру активів, що передаються в управління. Саме тут ми стикнулися з фактами, які змусили мене написати цей блог, що я роблю вкрай рідко. Отже, конкурс оголошено на управління 100% корпоративних прав двох українських компаній. Дивним чином до периметру конкурсу не потрапив завод в Миргороді, що належить тому самому власнику і входить в групу компаній IDS Borjomi. Ще більш дивним видається те, що конкурс оголошено лише на управління корпоративними правами цих компаній, а їх цілісні майнові комплекси та нерухомість (тобто, самі заводи) не входять до переліку активів. Таким чином, переможець конкурсу отримає змогу здійснювати управління лише корпоративними правами, що передбачає право голосувати на зборах акціонерів. Але і тут є «маленький» нюанс. В Законі про АРМА є цікава норма (ч. 7 ст. 21), суть якої зводиться до того, що: «У разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов’язаний погоджувати свої дії з власником таких активів».
Тобто, АРМА пропонує переможцю конкурсу погоджувати свої дії з підсанкційним російським олігархом, який навіть після арешту акцій залишається їх власником?! Висновок наших юристів однозначно це підтверджує. Я декілька разі перечитав згадану норму закону і все ще не можу повірити, що це можливо.
Рекомендація: зупинити проведення цього конкурсу, якнайшвидше включити до переліку активів, що передаються в управління всі активи (в тому числі, заводи), що відносяться до цієї групи, забезпечити наявність необхідної інформації та оголосити новий конкурс.
Для уникнення спекуляцій, я підтверджую, що наша група залишається зацікавленою в участі в прозорому конкурсі на управління цим активом, а наведені вищі рекомендації спрямовані на розширення переліку потенційних учасників такого конкурсу та максимізацію вигоди для держави від його проведення.