Як швидко і до якої межі. Навіщо девальвація гривні пoтрібна для воєнної економіки

Представники Міжнародного валютного фонду (МВФ) та українська влада домовилися на рівні персоналу (SLA) щодо п’ятого перегляду 4-річної програми розширеного фінансування (EFF). Після схвалення виконавчою радою МВФ Україна зможе отримати доступ до приблизно $1,1 млрд.

У своїх заявах, сторони перемовин не оминули курс гривні. Нагадаємо, нещодавно агенція Bloomberg повідомила, що крім підвищення податків, МВФ пропонує девальвувати гривню.

Міжнародний валютний фонд вказує, що курс гривні має відображати ринкові реалії, але в межах контрольованих коливань. Про це йдеться у заяві фонду за підсумками п’ятого перегляду програми EFF з Україною на $15,6 млрд, «Обмінний курс має продовжувати діяти як амортизатор та підлаштовуватися під ринкові основи, тим самим допомагаючи захистити зовнішню стабільність», — наголосили у МВФ. Голова НБУ Андрій Пишний підкреслює важливість того, щоб обмінний курс залишався інструментом, який допомагає економіці адаптуватися до внутрішніх та зовнішніх змін. Він зазначає, що політика Нацбанку у поєднанні з керованою гнучкістю повинна запобігати надмірним курсовим коливанням.

NV Бізнес опитав банкірів та економістів, що означає ця вимога МВФ та який рівень девальвації гривні є прийнятним для воєнної економіки.

Які ризики й навіщо послаблювати курс гривні до долара

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що на цей момент складно точно зрозуміти, «чи хоче МВФ більшої девальвації гривні». Тому що не відомо, яку девальвацію планує уряд чи Нацбанк. «МВФ завжди закладав у своїх прогнозах вищий курс долара, ніж був по факту, окрім кризових років. Проте в останньому релізі МВФ зазначили, що обмінний курс „повинен продовжувати виконувати роль амортизатора шоків“, що може свідчити про підтримку нинішньої курсової політики», сказав він.

Директорка аналітичного відділу Dragon Capital Олена Білан стверджує, що в умовах великої невизначеності і шоків, викликаних війною, макроекономічна стабільність значною мірою залежить від очікувань населення і бізнесу. Тому підтримка цих очікувань під контролем є важливою частиною економічної політики. «Донедавна поступове послаблення гривні було обґрунтованим на тлі низької інфляції і стабільних очікувань. Але різке прискорення інфляції та зростання девальваційних очікувань ставить під сумнів необхідність подальшого послаблення курсу гривні», — зазначає вона.

Паращій згоден, що стрімка девальвація гривні могла б на якийсь час збільшити надходження до держбюджету, зменшуючи ризики його виконання. «Але вона також може запустити неконтрольовані процеси, які погіршать економічну ситуацію в Україні», — вважає він.

Голова правління Unex Bank Іван Світек звертає увагу на те, що девальвація гривні призведе до інфляційних шоків і втрати довіри до гривні. «Девальвація — лише один із можливих шляхів вирішення проблеми дефіциту бюджету, але вона не повинна бути основною стратегією», — підкреслює Світек. За його словами, спроби втримати курс незмінним лише накопичуватимуть дисбаланси, що рано чи пізно може призвести до шокової девальвації.

Чи варто очікувати радикальних змін курсу гривні

Іван Світек висловлює впевненість, що різкої девальвації гривні не буде: «Девальвація в обмежених масштабах неминуча через низку причин, але вона не буде шоковою чи стрибкоподібною. Навіть якщо звернути увагу на прогнози МВФ до 2029 року (2024 рік — 41 грн/$; 2025 рік — 45,8; 2026 рік — 48,6; 2027 рік — 50,4; 2028 рік — 52,1; 2029 рік — 54,1 — ред.) — жодних радикальних значень на кшталт 50−60−70 гривень за долар у середньостроковій перспективі не передбачається».

Рішення щодо курсової політики буде критичним для стабільності економіки в умовах триваючої війни.

Голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук вважає, що поступове послаблення гривні є необхідним для запобігання погіршенню дефіциту зовнішніх рахунків України. «Девальвація із середнім темпом до 1% на місяць є прийнятною і не створює проблем для населення та бізнесу, не посилює значно інфляційний тиск і забезпечує паритет дохідності за гривневими та валютними активами», — резюмував він.