Як працюватиме «тисяча Зеленського» та що про це думають підприємці Томаш Фіала, Артем Бородатюк, Олександр Соколовський, Антон Авринський та економіст Дмитро Боярчук

28.10.2024
| Forbes
Анонсована президентом Володимиром Зеленським виплата 1000 грн кожному громадянину викликала резонанс. Forbes Ukraine поспілкувався про ініціативу з дотичними до неї урядовцями та підприємцями. Якою може бути логіка рішення, як саме працюватиме механізм, чи знають про неї міжнародні партнери та що думає український бізнес?

Ідея виплатити по 1000 грн кожному українцю, включно з дітьми, остаточно сформувалась на позаминулому тижні, розповідає співрозмовник Forbes Ukraine серед міністрів економічного блоку уряду, що спілкувався на правах анонімності через чутливість теми.

Відповідає за реалізацію проєкту Мінекономіки. «Перш за все, це соціальна підтримка: ми розуміємо, що майбутня зима може бути важкою, тому президент і уряд мають підтримати українців, – сказав у етері телемарафону заступник міністра економіки Олексій Соболев. – Для багатьох родин 1000 грн – суттєві кошти, які допоможуть оплатити комуналку чи закрити потреби у ліках».

Основний мотив рішення  фінансова підтримка громадянам під час ймовірних блекаутів, сказали ще два співрозмовники Forbes Ukraine серед членів уряду. «Якби ця ідея зʼявилась за місяць, коли не буде світла, думаю, ні в кого не було б до нього питань», – зазначає один з міністрів.

Джерело фінансування – кошти донорів, виділені у «цивільну» частину бюджету України, які Мінекономіки та інші міністерства не встигають використати в поточному році, уточнив Соболев. Ці гроші підтримають також мікро- та середній бізнес, додав він.

Як працюватиме «тисяча від Зеленського» на практиці та що про це думають бізнес та економісти з погляду економічного сенсу?

Як українцям виплачуватимуть тисячу

Найближчі кілька тижнів Мінекономіки працюватиме над проєктом відповідної постанови уряду, розповів співрозмовник в уряді. План – встигнути до 1 грудня, як анонсував у зверненні президент.

За попередньою оцінкою уряду, на «тисячу» потрібно буде не більш ніж 15 млрд грн – програма є опціональною, тобто виплата відбувається лише на запит громадянина. Підтримкою ймовірно скористаються не всі, сказав під час телемарафону заступник міністра економіки Соболев.

«Цифри що звучали у пресі, 30 млрд грн (у приблизному розрахунку у 1000 грн на 30 млн громадян, – Forbes),  некоректні, – зазначив він. – Приміром попередня версія програми «єПідтримка» під час ковіду коштувала приблизно 8 млрд грн (відповідно нею скористалося близько 8 млн громадян, однак отримати гроші могли лише вакциновані. – Forbes Ukraine)».

Юлія Свириденко та Олексій Соболев Мінекономіки /особиста сторінка facebook.com/yulia.svyrydenko

Міністерка економіки Юлія Свириденко та Олексій Соболев Фото особиста сторінка facebook.com/yulia.svyrydenko

Фінансувати програму будуть коштом усіх бюджетних програм Мінекономіки на підтримку бізнесу, які не були використані, уточнює інший урядовець, що попросив не згадувати його імені та назви міністерства у цій статті через сенситивність теми.

Про які програми може йти мова? За даними аналітичної системи Мінфіну Open Budget, нульові або невеликі витрати, станом на 1 вересня, мали наступні програми підтримки бізнесу:

  • державне стимулювання створення індустріальних парків. Закладено – 1 млрд грн, використано  0;
  • компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення. Закладено – 3 млрд грн, витратили  0;
  • держпідтримка реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями. Закладено  3 млрд, використано  0;
  • часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Закладено – 1 млрд, використано – 150 млн грн.

Тільки за цими чотирма програмами було закладено 8 млрд, використано – лише 150 млн грн.

Гроші будуть нараховуватися на ту ж картку, що зараз можна відкрити під послугу «національний кешбек» (держава повертає 10% вартості товарів чи послуг українського походження. – Forbes Ukraine). Виплату можна оформити на дітей, але співрозмовники Forbes в уряді не уточнили, як працюватиме цей механізм.

Важливим критерієм буде геолокація  через це громадяни, що проживають за кордоном, не зможуть отримати гроші, уточнює один із посадовців.

Витратити «тисячу» можна на українські товари чи послуги з категорій, на які вже нараховується кешбек. Зокрема, на продукти, квитки, комунальні платежі, донати ЗСУ. До переліку додадуть книги та ліки. «Ми не можемо використовувати гроші партнерів на ЗСУ, але якщо ми даємо їх громадянам, це вже їх персональні кошти», – пояснив Соболев.

З оформленням картки під виплату пенсіонерам та громадянам у віддалених регіонах допомагатимуть працівники «Укрпошти», запевняє співрозмовник в уряді.

У Кабміні не очікують значного впливу на інфляцію, оскільки ці кошти все одно так чи інакше потрапили б в економіку. Втім, остаточної оцінки ще немає, уточнив один з високопосадовців, що брав участь у нараді з цього приводу між Мінекономіки та НБУ.

Представники української делегації на щорічних зборах Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку у Вашингтоні на минулому тижні озвучили партнерам, що уряд має ідею з масовою виплатою грошей громадянам, сказали Forbes Ukraine два урядовці. «Ми поінформували, що таке рішення можливе, вони поки ніяк не відреагували», – зазначив один з високопосадовців.

Чи можливий варіант, що від ідеї зрештою відмовляться? В уряді виходять з того, що ні. «Це рішення президента, будемо шукати варіанти [як його реалізувати]», – каже співрозмовник серед урядовців.

Реакція бізнесу на «тисячу Зеленського»

Що українські підприємці думають про «1000 Зеленського» для всіх українців? Forbes Ukraine запитав Томаша Фіалу, Дмитра Боярчука, Артема Бородатюка, Олександра Соколовського та Антона Авринського.

Засновник Dragon Capital Томаш Фіала

Томаш Фіала /надано пресслужбою

Засновник Dragon Capital Томаш Фіала Фото надано пресслужбою

Це погане популістське рішення, особливо після підвищення військового збору. Немає потреби витрачати ці гроші до кінця року. Їх можна перенести на фінансування видатків наступного року. Такі непродумані рішення лише збільшують державний борг, який потрібно обслуговувати та погашати. 

Якщо президент хотів підвищити свій рейтинг, це рішення зіграло проти нього. Зеленський не повинен боятися його скасувати та зберегти гроші на наступний рік. Або ж – на капітальні видатки для зміцнення оборони. 

Президент повинен знайти кращих економічних радників або прислухатися до тих, які у нього є. Думаю, що більшості в уряді таке рішення не сподобалося. 

Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук

Дмитро Боярчук /з особистого архіву

Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук Фото з особистого архіву

Позитивний момент: ініціатива Зеленського створить додатковий попит на певні види товарів та послуг (або зменшить заборгованість з комунальних послуг). З цього погляду, вона має певний економічний сенс. Особливо на фоні поширеної практики «гелікоптерних грошей» по усьому світу. 

Питання, що перед тим підняли податки. І паралельно ми просимо грошей по усьому світу, бо нам ні на що не вистачає. 

Але навіть з огляду на якийсь додатковий попит на певні види товарів, це рішення виглядає емоційно та непродумано і буде мати ряд негативних наслідків.

По-перше, механізми «гелікоптерних грошей»  це привілей країн із резервними валютами, які є самодостатніми, й використовують цей інструмент як механізм останньої надії (хоча часто й зловживають). 

Коли ж ти живеш коштом іноземних платників податків, то це – велика помилка з нашого боку (з «нашого», бо ми усі в одному човні). Є багато напрямків (навіть цивільних), куди ці кошти можна направити, й вони теж стимулюватимуть попит.

Миттєвий наслідок ідеї роздати гроші донорів  використання цього кейсу НЕдрузями України для гальмування або блокування допомоги. Вони будуть «класти» його перед своїми платниками податків і казати: дивіться, що вони роблять із вашими грошима. 

По-друге, це  дестимулюючий сигнал для підприємців (особливо мікро- та малих), які самостійно заробляють свої гроші. Якщо країна невпинно рухається в соціал-популізм, то краще мати цей досвід десь у Німеччині, там дають більше грошей. 

Засновник Netpeak Group Артем Бородатюк

Артем Бородатюк /з особистого архіву

Засновник Netpeak Group Артем Бородатюк Фото з особистого архіву

Я завжди був проти соціалізму та усіх програм, де люди отримують щось «просто так», а не завдяки своїй інтелектуальній чи фізичній праці. Такі програми підтримують тенденцію «нічогонероблення», нівелюють конкурентність та певною мірою знецінюють чесний заробіток грошей. 

Це роздавання риби, а не вудки. Розумію певну логіку. Але варто обирати більш сталі та системні рішення. Давати інструменти для заробітку, а не сам «заробіток». 

Чому на ці гроші не зробити програму перекваліфікації кадрів, яка б дещо розвʼязала проблему нестачі релевантних фахівців на ринку праці? Інвестуймо в інструменти, які допоможуть людям заробляти, а не привчати населення до легких грошей. 

Рибу можна приготувати на одну вечерю, а от вудка забезпечить наявність риби на кожен день.

Власник «Текстиль-Контакту» Олександр Соколовський

Олександр Соколовський /з особистого архіву

Власник «Текстиль-Контакту» Олександр Соколовський Фото з особистого архіву

Це  звичайний популізм. З однієї сторони влада комунікує, що в бюджеті не вистачає грошей, а його наповнення більш ніж на половину залежить від західної допомоги. З іншої  беремо західну допомогу, або позичаємо в кредит, і просто роздаємо. 

Якщо залишається профіцит бюджету, у нас є куди його направити. Наприклад, спрямувати на будівництво мінібудиночків для біженців біля великих міст у центральній або західній Україні біля промислових центрів, де потрібні працівники. По типу будинку за $10 000, розробленого компанією Boxabl Ілона Маска. 

Умовно, за гроші, які влада планує просто роздати, можна збудувати будиночки для 10 000 переселенців. Цим ніхто не опікується. Ворог наступає, а їм просто немає куди втікати. 

Влада має зберегти головний ресурс країни  людей. Або ж вони їхатимуть за кордон, де із задоволенням чекають українців з робочими спеціальностями. 

А так люди витратять цю 1000 грн і не помітять. Усе, що роздається просто так – не цінується.

Співзасновник та CEO сервісу Liki24.com Антон Авринський

Антон Авринський /Олександр Чекменьов

Співзасновник та CEO сервісу Liki24.com Антон Авринський Фото Олександр Чекменьов

Перше і найголовніше, що ми повинні робити в будь-якій ситуації, – підтримувати, фінансувати та розвивати Сили оборони України. Тому, якщо це технічно можливо, ці кошти потрібно направляти безпосередньо на оборону країни.

Якщо ці гроші надходять з додаткового оподаткування українських підприємців та підприємств, вони також повинні одразу спрямовуватися на Сили оборони.

І тільки якшо ці гроші технічно заборонено направляти напряму на оборону нашої країни, у випадку обмежень від міжнародних донорів, тоді це чисто про допомогу людям і українським виробникам. Вважаю цю ідею теж непоганою. Важливо тільки, щоб були чіткі правила використання цих грошей. І щоб вони працювали.

Подібний проєкт із 2022-го «єПідтримка» – хороший приклад. Хоча й були певні перекоси між групами товарів. У медичній сфері ті, хто отримував гроші, справді використовували їх на необхідні ліки. Це тоді допомогло багатьом.

Але у першу чергу ми повинні фінансувати й забезпечувати нашу армію. Якщо цього не робити, нам доведеться годувати й забезпечувати армію нашого ворога.