Спірні 10%. Чотири точки зору про те, чи потрібен податок на купівлю валюти для імпорту

Верховна Рада має намір запровадити податок на купівлю валюти бізнесом у розмірі 10%. Іван Компан, Томаш Фіала, Ігор Мазепа та Ігор Гуменний про доцільність такого рішення

Додаткові 10% при купівлі валюти доведеться заплатити всім імпортерам — таке рішення може ухвалити Верховна Рада. Законопроєкт розробляє Кабінет Міністрів. Нова норма не стосуватиметься безпосередньо пересічних споживачів, але вони її відчують — закордонна продукція подорожчає. Деякі українські товари, у виробництві яких використовуються іноземні комплектуючі, теж зростуть у ціні.

Наскільки виправдане таке рішення? НВ Бізнес зібрало відгуки економістів та бізнесу. Думки розділилися.

Іван Компан, Фінансист, засновник First Kyiv Investment Club

Це не дуже вдале рішення, бо воно негативно впливатиме на всю українську економіку. Якщо ми уявляємо, що імпорт — це дорогі іноземні товари, наприклад, той самий дорогий алкоголь, то заможні люди все одно його куплять. На 10% дорожче чи дешевше — значення не має. Насправді частка імпорту є у всіх групах товарів. Паливо — це 100% імпорт. Коли ми говоримо про обладнання для українського бізнесу, там також, я переконаний, переважає імпорт. Тому я не вірю в історію, що це нововведення зробить український бізнес конкурентнішим. Я вважаю, що це неправильне рішення.

Томаш Фіала, Гендиректор та власник інвесткомпанії Dragon Capital, а також медіагрупи НВ та видання Українська правда

В Україні вже була практика запровадження «податку на імпорт» у 2015 році. Тоді вона себе виправдала, тож логічно до неї повернутися зараз. Так, імпортні товари, сировина та комплектуючі подорожчають, але альтернатива — це подальша девальвація.

До того ж фіктивний імпорт може використовуватися для виведення валюти з країни: бізнес купує долар у НБУ за фіксованим курсом і закуповує товари за кордоном у пов’язаних компаній з постачанням до 180 днів. А потім заводить назад долар і продає за поточним курсом. Зупинити такі спекуляції важливо для макроекономічної стабільності. Їхню ймовірність підтверджують цифри. Наприклад, у червні імпорт рік до року впав лише на 13%. Хоча економіка — на 35%. Наразі Нацбанк змушений витрачати резерви на підтримку курсу гривні. Якщо вони закінчаться, то непереливки буде всім.

Ігор Мазепа, Генеральний директор Concorde Capital

Схоже, що така ініціатива має забагато недоліків. Насамперед незрозуміло, як можна такий«податок» адмініструвати та збирати. Найімовірніше, такий збір матиме багато прогалин або винятків, а отже, його ефективність може бути занизькою. При цьому імпортери обов’язково скористаються можливістю підвищити ціни на ввезені товари, що додасть 2−3 процентних пункти до споживчої інфляції, яка й так швидко зростає. З іншого боку, ініціатива знизити попит на імпорт не виглядає зайвою, і вона дозволила б дещо поліпшити торговельний баланс України (отже, заощадити валюту). Також це дозволило б збільшити надходження до державного бюджету, хоча зовсім не вирішило би проблему фінансового розриву у бюджеті, що сягає $5 млрд на місяць (збори навряд чи будуть більше 10% від того дефіциту).

Ігор Гуменний, Засновник UBC Group, член ради директорів Спілки українських підприємців

Такий крок просто знищить український несировинний експорт. Те, що не зробила війна, українська держава зробить власноруч.

Усі експортери, які використовують іноземні комплектуючі, сплачуватимуть додаткові 10% з обороту. Не знаю таких компаній, які можуть це витримати. Закриються усі промислові компанії-постачальники українських комплектуючих, орієнтованих на експорт. Усі вони використовують імпортну складову.

Останні п’ять років в Україну почали переносити виробництво електрокомпонентів із ЄС та Китаю для європейських автовиробників. На західній Україні, у Вінниці, Черкасах створено понад 20 тисяч робочих місць, сотні тисяч квадратних метрів виробничих площ. На мою думку, вони закриються. У такому бізнесі EBIDA — менше 10%. Можна буде лише закрити ці проєкти, якими ми так вихвалялися.

Ми, UBC Group, майже 80−90% свого виробництва експортуємо. Виробляємо холодильники — всі вони з імпортних комплектуючих. Навіть метал зараз купити не зможемо. Наші продукти —з високою доданою вартістю, створені в Україні. Ми навряд чи зможемо підвищити ціну, аби заплатити 10% з обороту. У нас уже виникають проблеми, пов’язані з тим, що ми з воюючої країни. Багато європейських та американських покупців, відповідно до своїх правил, не можуть мати справу з постачальниками з воюючих країн. Для них це ризики. Американському ритейлеру, наприклад, не потрібні можливі проблеми з постачанням, своїх розривів логістичних кіл достатньо. І тут ще наша держава додає впевненості у завтрашньому дні. Це до того, що й так тричі здорожчала доставка з України та в Україну. Наші турецькі чи китайські конкуренти витіснять нас із європейських ринків. В Україні, якщо так станеться, ми змушені будемо скоротити чи закрити виробництво.

В Україні невигідно буде шити одяг. Увесь швейний експорт «ляже», бо всі наші заводи працюють на імпортній сировині. В Україні немає виробництва тканини.

Наше підприємство UBC Promo, наприклад, виробляє в Україні та експортує парасольки, тенти, намети, меблі. А ось, приміром, тканину, фарбу, хімію, фурнітуру та ін. купуємо за кордоном. В Україні не виготовляють ПВХ. У нашій країні розробляємо дизайн, друкуємо, парасолькивиробляємо. У Європі — від Португалії до Польщі ви можете побачити на літніх майданчиках ресторанів наші продукти з написом «зроблено в Україні». З оподаткуванням імпортних комплектуючих у 10% ми станемо неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках.