"Що відбувається в економіці зараз? Що буде після війни". Розмова з Сергієм Фурсою
З початку літа активізувались дискусії стосовно економічного майбутнього України. Загалом, більшість фахівців схиляється до думки, що по завершенні війни Україні випаде шанс на стрімкий економічний розвиток завдяки приходу великих іноземних інвесторів. Однак аби цим шансом скористатися, потрібно провести підготовчу роботу у вигляді антикорупційної реформи та реального впровадження принципу верховенства права.
Утім, питання повоєнного відновлення є багатогранним, і залежить не лише від інвестиційного клімату, який буде в Україні по завершенні війни, а й від ситуації в світовій економіці в цілому.
В липні відбулася розмова між представниками малого та середнього бізнесу та економістом,фінансистом, заступником директора інвестиційної компанії "Dragon Capital" Сергієм Фурсою. Зустріч організував ПриватБанк спільно з Mastercard в рамках проєкту нетворкінгу, який допомагає підприємцям сформувати візію майбутнього й обрати вірний шлях для розвитку.
ЕП зібрала основні тези та відповіді на ключові питання, що турбують всіх – наскільки сильно війна вдарила по економіці України, що відбувається з нею зараз, а також чого очікувати по завершенні війни.
Що відбувається зі світовою економікою зараз
Останній рік у світовій економіці проходив на тлі очікувань глобальної кризи. Попередня фінансова криза була давно, у 2008 році, після чого довго тривав період зростання фінансових ринків. Так, була пандемія коронавірусу, але вона так і не призвела до справжньої економічної кризи.
Коли розпочнеться світова криза, та чи буде вона взагалі – невідомо. Треба розуміти природу кризи. Поки економіка зростає, накопичуються дисбаланси, ігноруються ризики. Якщо є гроші – можна робити що-завгодно, і ринок це пробачить. Але настає час, коли ці дисбаланси починають заважати розвиватися. Тоді стається криза, певне очищення, після чого знову йде зростання. Цього зараз не відбулось.
Глобальні фінансові ринки лишаються надутими немов бульбашки, причому їх безліч. Є бульбашка крипти, зароджується нова бульбашка штучного інтелекту. Компанії можуть заявити про розвиток ШІ, як акції одразу зростають. Це теж ознака "перегрітого" ринку, який має впасти, але досі не падає. Ще одна ознака – наявність великих обсягів грошей у фізичних осіб, які вкладаються і збільшують ті самі бульбашки.
На ці процеси накладається велика інфляція. І наразі найбільший ризик – якою буде реакція на неї. Якщо інфляція виходить з-під контролю, - це найбільше зло для економіки, тож з нею потрібно боротися. Це мають робити центральні банки країн за рахунок підняття облікової ставки, тобто збільшення вартості грошей в економіці. Першими почали Сполучені Штати, і їм вдалося приборкати інфляцію. За останніми даними, інфляція в США сповільнилася до 3%, при тому, що минулого року вона була понад 10%.
З 2008 року у всьому світі гроші суттєво знецінювалися. Усі вкладали їх у що-завгодно, і зараз, оскільки вартість грошей в економіці зростає, усі "бульбашки" можуть луснути. Поки що цього не сталося і це дуже унікальна історія – цикл підняття облікових ставок майже завершився, а кризи досі не сталося – фінансові ринки почуваються добре.
Тож зараз усі фахівці думають, буде глобальна криза, чи ні? Зростання вартості грошей в економіці – це довгий процес, який ще може спричинити наслідки. Ми бачили крах Silicon Valley Bank, але до глобальних наслідків це не призвело.
Як і в 2008 році, глобальну кризу може спричинити нерухомість. Зростання вартості грошей "б’є" по іпотеці – вона стає дорожчою, менше людей може собі її дозволити. Як результат – зменшення обсягів будівництва. І це має десь відгукнутись в економіці.
Окрім ситуації в США, кризу міг би спричинити Китай. Але хоча усі прогнозують там кризу впродовж останніх 30 років, його економіка продовжує зростати, хоча темпи й уповільнилися. Але чи станеться щось цього року, за три, чотири чи десять років, – ми також не знаємо.
Отже, глобальна картина світової економіки зараз така: є велика невпевненість. Поки що кризи немає, але усі чекають, коли вона розпочнеться.
Чому це важливо для України
Якщо розпочнеться криза в США, вона автоматично стане світовою кризою, і торкнеться в тому числі і нас. Україна завжди була дуже відкритою економікою, тобто чутливою до зовнішньої ситуації. І якщо в світі почнеться буря, ми відчуємо її також.
Але у нас війна, і зараз нам байдуже, що відбувається зовні. Усі негаразди, які могли прийти внаслідок кризи, прийшли разом з війною і вже вплинули на ситуацію в економіці. Тож теоретично, зараз було б непогано, щоб в світі сталася криза, - на нас би вона не вплинула, а по завершенні війни ми б зростали разом з усім світом.
Утім, є не лише економічні, але й політичні ризики. Зокрема, ризик обрання президентом США Дональда Трампа, що було б погано для України з безпекової точки зору. Історично склалося, що в США президенти не переобираються на другий термін, коли в країні рецесія. Соціологічні опитування та ставки букмекерів свідчать, що ймовірність Трампа як кандидата від Республіканської партії досить висока. Тому рецесія в США для нас стане ризиком з політичної та військової точки зору, але може бути позитивною для нашого економічного розвитку.
По завершенні війни процеси, що відбуваються в світовій економіці, знову стануть для нас дуже актуальними. Україні важливо, щоб тоді світова економіка не стояла на порозі кризи, а зростала і інвестори були б готові вкладати кошти в нашу економіку, незважаючи на наявні ризики.
Україні не вдасться самотужки витягнути себе за волосся, немов Барон Мюнхгаузен. Економічне зростання без зовнішніх інвестицій неможливе. При цьому, не важливо, в які сектори підуть інвестиції, важливо – щоб вони пішли. Ніколи ще жодна країна не ставала економічно сильною без масштабних зовнішніх вливань.
В України зараз є така перспектива. Інвестиційне сприйняття України дуже сильно змінилося. Раніше нас сприймали як європейський Афганістан. Ця світоглядна позиція повністю змінилась внаслідок війни. Другий фактор, який стимулюватиме інвесторів інвестувати в Україну, – це євроінтеграція. Ми будемо в ЄС – це вже питання часу, і західні інвестори це розуміють.
Тож зараз у нас буде найкращий шанс залучити великі обсяги інвестицій. Чи можемо ми його втратити? Звісно, можемо. Так чи інакше, в перші кілька років інвестиції надходитимуть стабільно, а потім – залежно від досвіду інвесторів. Якщо він буде позитивним, інвестиції продовжаться, а якщо ні – припиняться. Утім, зараз для нас вкрай важливо, щоб інвестиції почали заходити, а економіка почала зростання.
Що з економікою України зараз
Насправді ситуація набагато краща, ніж ми могли б сподіватися в березні минулого року. Так, за підсумками двох років падіння відбулось, а ВВП скоротиться на 25%. І все ж, це краще, аніж ми могли б очікувати.
Ключове – була збережена макрофінансова стабільність. Це фундамент. Як Україні вдалось її зберегти? По-перше, ми підійшли у дуже добрій формі до 24 лютого 2022 року. Якщо у 2014-2015 роках ми були не готові, тому побачили значно сильніше економічне падіння, сильнішу девальвацію гривні, хоча враження від війни були набагато менші.
По-друге, з 2014 по 2022 роки МВФ та інші партнери нас готували не лише у військовому сенсі, а й економічно. Була проведена реформа банківської системи і Нацбанку, яка була проведена, - очищення банківської системи було вкрай важливо. І те, що курс гривні визначався ринком – теж було дуже важливо.
Звісно, макрофінансова стабільність не була б збережена без підтримки Заходу. І вона дуже потужна. Приміром, бюджет України в доларах зараз більший, аніж був до війни. У нас половина видатків бюджету – це кошти наших західних партнерів. Вони фінансують майже все, окрім військових витрат. "Бюджетники" отримають кошти, витрачають їх і вони знову повертаються у вигляді податків. При цьому, Україні гарантовано збереження цієї підтримки на найближчі чотири роки, тож протягом цього часу економіка буде стабільною.
Зараз є питання стосовно державного боргу, який зростає. Мовляв, ми будемо розраховуватись впродовж багатьох десятків років. Насправді нічого страшного там немає. Навіть якщо війна триватиме до кінця 2024 року, державний борг складатиме 95% від ВВП. В деяких країнах Південної Європи борг складає понад 100% до ВВП. Тобто, у нас навіть попри війну ситуація залишається досить здоровою.
Україна отримує фінансову допомогу на вигідних умовах: американці надають гранти, які не треба буде повертати, а європейці – кредити, але на 30 років під 0%. Тобто, вартість обслуговування запозичень – майже нульова. Це означає, що по завершенні війни у нас не буде шалено великих платежів по зовнішньому боргу.
За прогнозами, у 2023 році зростання ВВП наближатиметься до 5%. Це набагато краще, ніж можна було очікувати. Паралельно ми маємо дуже жваве падіння інфляції. За останніми даними від НБУ, вона в нас на рівні 12,8%, при тому, що минулого року інфляція була 26%. Тож найближчим часом НБУ може знизити облікову ставку. Тобто, вартість грошей в економіці буде поступово зростати.
Що буде після війни
По завершенні війни Україну чекає прискорене економічне зростання, яке простимулює притік інвестицій. Частина з них – це гроші, які даватимуть західні партнери на ліквідацію наслідків бойових дій. Паралельно буде заходити приватний капітал – низка великих компаній уже заявили, що їм цікавий український ринок.
Але наскільки довго триватиме це зростання та яким буде обсяг інвестицій залежить від реформ, які будуть зроблені. Найголовніші з них – верховенство права та боротьба з корупцією. Довоєнні опитування інвесторів показували, що вони не готові інвестувати через відсутність безпеки – причому не від російських ракет, а від українських суддів, прокурорів, правоохоронців. Від того, чи здійснимо ми ці реформи, буде залежати обсяг та тривалість активних приватних інвестицій в Україну.
Ще одна проблема, яка буде спіткати Україну після війни – брак робочої сили. Ця проблема була і до війни: в Україні дуже давно не було безробіття, але була відсутність кваліфікованих трудових ресурсів. Зараз вона оголиться, особливо на тлі великої кількості людей, яка виїхала за кордон. Частина з них вже не планують повертатися. Причому, чим довше триватиме війна, тим більшим буде відсоток таких людей. Посилиться депопуляція, і наслідки цього ми відчуватимемо впродовж 30 років.
Єдине вирішення цієї проблеми – міграція, і Україна на це приречена. Але суспільство до цього поки що не готове. Звідки приїдуть мігранти? З країн Азії. І готуватись до цього вже потрібно на рівні держави, аби ми самі визначали, хто, як і куди приїде, розробляли програми по інтеграції цих людей. Державі потрібно модерувати весь процес, аби міграція не стала неконтрольованою. Це ключовий виклик, який у нас буде після війни. І це також може стати стримуючим фактором для інвесторів.
Отже, європейська інтеграція та інвестиції, притік яких буде після війни, стануть драйвером зростання нашої економіки. Але скільки вони зможуть "продрайвити" - зараз сказати неможливо, оскільки, знову ж таки, є глобальна невизначеність.