Розбір NV. Мінфіну потрібен курс у 2024 році на рівні 41,4 грн/$, у НБУ — своя думка. Що відбувається

Для Мінфіну комфортний курс гривні у 2024 році — 41,4 грн/$. Саме таку цифру прогнозує уряд. Але наслідком може стати інфляція, з якою веде боротьбу Нацбанк. Чому Мінфін зацікавлений у девальвації гривні і чи зможе НБУ з цим не погодитись?

Міністр фінансів України Сергій Марченко розраховує на ослаблення національної валюти до курсу 41,4 грн/$. Таку заяву він зробив у понеділок під час зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією EBA Global Outlook: Нова економіка України.

«Нас турбує зміцнення гривні… На наступний рік передбачаємо курс 41,4 грн/$», — сказав Марченко. Міністр уточнив, що йдеться про прогноз Мінекономіки та інших уповноважених структур, на які орієнтується Мінфін. Причина зрозуміла: Мінфін намагається знайти додаткові кошти в бюджет наступного року.

NV Бізнес запитав фінансових аналітиків, чи слід очікувати девальвацію гривні до бажаного для Мінфіну рівня. Спойлер: причини для цього є. 

Чому Мінфін не влаштовує зміцнення курсу гривні

Державні структури, які опікуються фінансами, поки не коментують заяву міністра. У прес-службі Мінфіну не відповіли на запит NV Бізнес на момент написання матеріалу. У Національному банку Україні також не надали коментар з приводу заяви Марченко у зв’язку з традиційним режимом тиші, перед оголошенням рішення відносно облікової ставки.

Раніше заступник голови правління НБУ Юрій Гелетій, коментуючи питання курсу у бюджеті 2023 року, нагадував, що він закладений на рівні 42,2 грн/$, хоча наразі фіксований курс набагато нижчий. «В бюджет закладається курс, який будується саме на оцінках Мінекономіки. На жаль, чомусь, поширеною є думка, що цей бюджетний показник є таргетом для НБУ, або хоча б прогнозом Нацбанку, — розповідав Гелетій. — Однак, це — помилкова думка. Курс, закладений в бюджеті — це не прогноз НБУ та не цільовий показник для нас».

Через що Мінфін і НБУ по різному бачать мабутнє? Тому що перед ними стоять різні задачі. Для Міністерства фінансів нинішній курс не може бути оптимальним, пояснює директорка департаменту казначейства Юнекс Банку Анна Золотько. «Бюджет України є дефіцитним та значною мірою фінансується за рахунок валютних надходжень від західних кредиторів та донорів, — пояснює Золотько. — Тому гривня, міцніша за бюджетні показники, чинить додатковий тиск на бюджет».

Сьогоднішній курс створює дискомфорт для Мінфіну, адже ті кредити та гранти, які Україна отримує від міжнародних партнерів, вартують у гривні менше, ніж прогнозувалося при складанні бюджету, зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Міжнародна допомога ів 2024 році збережеться на рівні нинішнього — близько $42 млрд, розповідав раніше Марченко. Вищий курс означав би додатково більше 230 млрд грн цього року, якби реальний курс у 2023 році відповідав би закладеній в бюджет цифрі 42,2 грн/$.

«Водночас, варто пам’ятати, що коли НБУ приймає рішення в царині валютної політики, він має враховувати не лише фактор надходжень до бюджету», — додає Ваврищук.

Курс гривні, озвучений Марченко, закладається для прогнозування дохідної частини бюджету на 2024 рік, відзначає начальник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. А прогноз курсу долара, що закладається в бюджеті, в останні роки був завищений. «Чим вищий прогнозний курс долара, тим вищі надходження можна автоматично закладати від імпортного ПДВ, мита та акцизів. Так, за 7 місяців 2023 року, ці статті принесли 42% податкових надходжень до державного бюджету. Відповідно, лише від девальвації гривні до рівня 41,4, можна закладати збільшення податкових надходжень до бюджету майже на 6%, при інших рівних», — розповідає Паращій. А за початковим планом на 2023 рік податки взагалі мали принести 87% загальних доходів бюджету.

Прогноз бюджету на наступний рік повинен містити «прийнятний» для наших західних партнерів дефіцит, в першу чергу МВФ. І цей прогноз має бути обґрунтованим, підкріпленим прогнозними доходами бюджету, зазначає Паращій. «А прогноз високого курсу долара полегшує таке обґрунтування», — пояснює він.

В той же час, Паращій визнає, що незмінність курсу гривні — це один із небагатьох острівців стабільності. Така стабільність є важливою у нашій ситуації, коли і без того надто багато невизначеності, зазначає аналітик. Також, традиційно, стабільний курс — це один із важливих чинників довіри населення до влади, показник ефективності економічної та монетарної політики в очах громадян.

«Тож владі буде непросто наважитися на те, щоб скорегувати курс долара, особливо в ситуації, коли золотовалютні резерви перебувають на рівнях, близьких до історичного максимуму», — говорить Паращій.

Між боргом та податками 

Чи стане дорожчим обслуговування держборгу через девальвацію? Так, але несуттєво.

Ваврищук вважає, що завдяки проведеним реструктуризаціям, процентні платежі за зовнішнім боргом зараз дуже малі. «Вони і залишатимуться несуттєвими наступні кілька років. По суті Україна продовжує обслуговувати лише ті зовнішні борги, що залучені від міжнародних фінансових організацій», — пояснив він.

За зовнішнім боргом у 2024 році за планом потрібно було б виплатити $10 млрд, повідомляв Мінфін початку року. Але якщо відняти вже фактично заплановану реструктуризацію єврооблігацій, то це вже буде 5,5 з яких 50% — це МВФ, уточнює Паращій.

За словами Паращія, за 8 місяців 2023 року валютні борги склали десь 18% від загальної суми обслуговування держборгу. Тож якби за цей період курс був 41,4 грн/$, то на обслуговування боргу було би додатково витрачено майже 5 млрд грн, в той час як додаткових податків на імпорт було би зібрано майже 40 млрд грн.

Яким чином можна досягти рівня 41,4 грн/$

Паращій із Concorde Capital припускає, що НБУ може підняти офіційний курс долара до рівня 41,4 грн/$, або «відпустити» офіційний курс, щоб він сам дійшов до цієї позначки.

Золотько з Юнекс Банку не думає, що варто в принципі обговорювати конкретні значення курсу. «Яким б він не був, йтиметься про штучний рівень — через логістичні проблеми, руйнацію виробництва, торговий баланс вже давно є дефіцитним, — говорить Золотько. — Без підтримки з боку західних партнерів гривня була б приречена на девальвацію, але зараз НБУ може у доволі комфортних умовах утримувати курс на сьогоднішній позначці».

За її словами, це — важливий стабілізаційний чинник перш за все з психологічної точки зору.

Чи буде велика девальвація

Співрозмовники NV сходяться на думці, що НБУ навряд чи дозволить гривні так суттєво девальвувати.

«Я не думаю, що Національний банк легко зможе ухвалити такого рішення. Принаймні цього року переглядати офіційний курс не будуть, — очікує Золотько. — Окрім іншого через те, що осінній період не найкращий для такого кроку період».

В Concorde Capital також не прогнозують здешевлення гривні до рівнів комфортних для Мінфіну. «Ні, ми бачимо більш плавну девальвацію у 2024», — говорить Паращій.

Ваврищук із ICU впевнений, що НБУ зараз націлений на зменшення рівня інфляції та не дозволить гривні девальвувати. «НБУ навряд чи дозволить настільки суттєве послаблення гривні, щоб за результатами року середній курс склав 41.4 грн/$. Така девальвація значно би збільшила інфляційний тиск та послабила би довіру населення та бізнесу до національної валюти», — резюмує Ваврищук.

Cтабілізація курсу гривні — одне з ключових досягнень НБУ та інших органів влади у 2023 році, відзначає директорка аналітичного департаменту та головна економістка Dragon Capital Олени Білан. «Завдяки стабільному курсу знизились девальваційні та інфляційні очікування, стрімко сповільнилась інфляція, знизився відтік іноземної валюти з країни. При цьому негативні наслідки для зовнішньо-торгівельного дефіциту були помірні, адже при суттєвих логістичних обмеженнях обсяги експорту наразі мало залежать від динаміки курсу гривні», — говорить Білан.

У Dragon Capital прогнозують середньорічний курс у 2024 році на рівні 38,2 грн/$ і 41 грн/$ на кінець року, зазначає Білан. За її словами, останній консенсус-прогноз від Focus Economics, в якому беруть участь 15−20 поважних організацій, передбачає курс 40,5 грн/$ на кінець наступного року.

«Тому середньорічний прогноз курсу 41,4 грн/$, який буде закладено в бюджет, виглядає занадто високим і (якщо він не компенсується більш консервативними прогнозами інших ключових макропоказників) створює ризики недовиконання дохідної частини», — вважає Білан.