Нацбанк 23 січня вдруге поспіль підвищив облікову ставку – з 13,5% до 14,5%. Причина – інфляція минулого року перевищила прогноз Нацбанку на понад два відсоткових пункти й сягнула 12%.
Таке рішення має захищати гривневі заощадження населення, сказав під час брифінгу голова НБУ Андрій Пишний. Він вказав на зниження реальної дохідності гривневих інструментів.
«Очікування [щодо зростання цін] населення останнім часом погіршились, тож завдання НБУ на найближчі місяці – розвернути цю негативну тенденцію», – каже директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.
Чи допоможе підвищення ставки стримати інфляцію?
Нацбанк кардинально змінює плани
До грудня 2024-го Нацбанк очікував підвищення облікової ставки лише з літа 2025 року, але плани кардинально змінились. У грудні НБУ підвищив ставку на 0,5 в. п., а під час брифінгу 23 січня голова Нацбанку оголосив про підвищення ще на 1 в. п. – до 14,5%. У своїх прогнозах регулятор очікує ще два підвищення ставки – у березні та квітні (до 15,5%).
Причина – відчутно більша за прогнози інфляція у другому півріччі минулого року. За підсумками 2024-го вона становила 12%, тоді як НБУ прогнозував 9,7%.
Ціни зростають з тих самих причин, які й раніше озвучували в Нацбанку: поганий врожай, що впливає на ціни продуктів харчування, а також збільшення витрат бізнесу на сировину, матеріали, електроенергію та оплату праці, йшлося під час брифінгу.
Голова НБУ Пишний каже ще про дві причини, які непокоять регулятора.
- Перша – хоча значною мірою пришвидшення інфляції аналітики Нацбанку пов’язують з тимчасовими факторами, збільшився й фундаментальний ціновий тиск. Базова інфляція у грудні зросла до 10,7% (у листопаді було 9,3%).
- Друга – пришвидшення інфляції та погіршення інфляційних очікувань населення знижує реальну дохідність гривневих інструментів.
НБУ стабільно називає збереження привабливості гривневих активів одним з головних завдань, і підвищення ставки має з цим допомогти, вважає Пишний.
Голова НБУ Андрій Пишний Фото надано пресслужбою
Як облікова ставка може вплинути на ціни
Облікова ставка впливає на інфляцію насамперед двома каналами – через вплив на вартість гривневих активів, насамперед депозитних ставок, і через вплив на інфляційні очікування, зазначає Білан з Dragon Capital.
Тобто ставки за депозитами мають бути такими, аби в населення не було стимулу знімати кошти з рахунків і витрачати їх на товари чи на купівлю іноземної валюти, пояснює економістка. «Останнім часом з’явились ознаки погіршення очікувань населення», – додає Білан.
Але наразі зміна облікової ставки має дуже обмежений вплив на інфляцію, оскільки основні причини зростання цін – збільшення виробничих витрат та здорожчання долара, вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Натомість облікова ставка не впливає на процентні ставки у банках, зазначає Паращій. «Банки ніяк не відреагували на грудневу зміну ставки НБУ», – каже аналітик. Він бачить дві можливі причини: перша – банки наприкінці року не відчувають потреби в ліквідності, друга – вони не бачать сенсу збільшувати витрати в очікуванні того, що інфляція зменшиться в міру надходження нового врожаю, як про це заявили в НБУ.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків менш категоричний, але погоджується – облікова ставка має обмежений вплив. «Можна перелічити на пальцях однієї руки банки, які підвищили ставки, – вказує він. – Ставки Мінфіну також не змінились».
Про відсутність наразі впливу на кредитування заявив на брифінгу й заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
«Щодо поточного рішення очікуємо, що вплив буде досить помірним, адже банки стримуватимуть підвищення ставок, – каже Ніколайчук. – Йде значна конкуренція за якісних позичальників».
інфографіка Анастасія Решетнік
Коли інфляція уповільниться та як на неї впливає курс
Більший вплив на ціни, ніж ставка, має «агресивна» курсова політика Нацбанку, вважає Паращій з Concorde Capital. Так, у грудні НБУ витратив $5,3 млрд на валютні інтервенції, а за перші два тижні січня – вже понад $2 млрд. Для порівняння: до цього у 2024-му НБУ продавав на ринку максимум $3,4 млрд на місяць.
Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій Фото з особистого архіву
Завдяки таким вливанням гривня з 1 грудня до 24 січня девальвувала на помірні 38 копійок. Стійкість валютного ринку забезпечує фінансова допомога партнерів, завдяки якій міжнародні резерви НБУ у грудні оновили історичний максимум – $43,8 млрд, зазначив Пишний.
Перед НБУ стоїть вибір – витрачати резерви й допомогу партнерів, стримуючи девальвацію та інфляцію, або поступово готуватися до менших обсягів вливань у майбутньому, зазначає Демків з ICU. Зараз регулятор обирає перший варіант, і поки, на думку аналітика, в НБУ «зв’язані руки», адже надмірне послаблення гривні створить ще більший тиск на інфляцію.
Великої девальвації найближчим часом не очікує й Білан з Dragon Capital. «Ймовірно, курс гривні залишиться відносно стабільним чи навіть незначно укріпиться, – каже Білан. – З часом, коли інфляція почне сповільнюватись, НБУ може повернутись до помірного послаблення гривні».
Та надалі накопичені дисбаланси нікуди не подінуться навіть за умов завершення гарячої фази війни, упевнений Демків. За такого сценарію військові витрати різко не знизяться, а також буде непросто відновити зруйновані виробничі потужності й, відповідно, експортний потенціал країни, пояснює аналітик.
Коли інфляція загальмує? У перші місяці 2025-го інфляція продовжить зростати й досягне свого піка у II кварталі, а з середини року почне знижуватись, озвучив прогноз НБУ Пишний.
Демків з ICU погоджується й вказує, що це базовий сценарій майже усіх приватних прогнозистів. Крім надій на новий врожай зіграє й роль високої бази порівняння, каже він.
Чи буде сповільнення інфляції достатньо сильним і швидким, залежить від дій НБУ, вважає Білан з Dragon Capital. «Тут важливий не тільки рівень облікової ставки, а й швидкість її підвищення та комунікація», – зазначає економістка.
Прогноз щодо сповільнення інфляції може й не здійснитись, якщо виникнуть непередбачувані фактори, як-от зниження врожаю чи негативні події на фронті, підсумував Демків.