Якщо завтра локдаун. Що буде з економікою, хто постраждає найбільше та чи є у влади план

Україна наближається до локдауну. LIGA.net опитала економістів, яким він буде, скільки коштуватиме й чи можна мінімізувати наслідки

Друга хвиля коронавірусу закриває на локдаун одну країну за іншою. Тільки за останній тиждень "на карантин пішли" Швейцарія, Франція, Німеччина та Британія, раніше локдаун ввели в Ірландії. У кожній з країн свій рівень жорсткості, але в цілому набір антиепідеміологічних заходів це: заборона на масові збори, строгі обмеження роботи кафе, ресторанів і магазинів, обмежені пересування і примусове переведення на віддалену роботу.

В Україні епідемія коронавірусу так само ставить один сумний рекорд за іншим (відмінність – у нас не друга хвиля, а продовження першої). Якщо тенденція збережеться, то ймовірно, владі доведеться посилювати обмежувальні заходи.

LIGA.net поспілкувалася з провідними українськими економістами і розібралася, скільки буде коштуватиме економіці й кожному українцю другий локдаун і чи є шанс його уникнути.

Коли?

Влада в Україні не хоче вводити жорсткі обмеження й вже кілька разів зсувала "дедлайни". В кінці літа в уряді говорили, що критична позначка для української медицини – це 3000 хворих за добу, в середині жовтня президент озвучив цифру в 9500, а через два тижні поріг посунули до 15 000. У останній тиждень жовтня кожен день виявляли близько 7500 хворих.

Глава МОЗ Максим Степанов неодноразово заявляв, що він проти жорсткого карантину. "На мою думку, виходячи з різних факторів, в тому числі економічних, повного локдауна ми повинні максимально уникати", – говорив міністр на брифінгу 30 жовтня. За словами чиновника, підставою для повного локдауна може стати добова захворюваність в 20 000 випадків – тоді медичній системі загрожуватиме колапс.

Стратегія української влади зрозуміла: як можна довше відтягувати введення обмежень, щоб мінімізувати економічні збитки, вважає аналітикиня інвестиційної компанії Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

Локдаун введуть як останню міру, згоден керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки Павло Ковтонюк, втім, інших заходів залишилося небагато.

"Велика ймовірність, що при діючому плані карантинних заходів в Україні введуть локдаун, коли медична система досягне максимального навантаження, коли не буде інших інструментів для уповільнення поширення SARS-CoV-2", – говорить він.

Питання, коли закінчаться місця в лікарнях і здатність держави створювати нові. "Кількість зайнятих ковід-ліжок зростає на 10-15% в тиждень, і як мінімум найближчий місяць навіть при збереженні таких темпів система охорони здоров'я зможе витримувати наплив хворих за рахунок введення нових потужностей", – говорить виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

У центрі Ковтонюка порахували по-іншому: 92% ліжок, передбачених для лікування COVID-19, можуть бути заповнені вже в першій декаді листопада.

"Жорсткість карантинних заходів буде, але не така сувора, як на початку року, – вважає головна економістка Dragon Capital Олена Білан. – Економічний ресурс у нас обмежений набагато сильніше, ніж в європейських країнах".

По кому вдарить

Основний удар від локдауна, як і в минулий раз, припаде на малий і середній бізнес, говорить виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Ukraine Дмитро Боярчук.

"Введення обмежень в сфері послуг більш імовірно, ніж сценарій локдауна березня-квітня, особливо в період новорічних свят і за пару тижнів перед ним", – додає Ахтирко.

Владі по-своєму вигідно обмежувати роботу індустрії розваг і громадського харчування: їх діяльність слабо впливає на економічну статистику. "Вага цих секторів у структурі ВВП невелика. – пояснює Вишлінський. – Але для бізнесу з цієї сфери і їх працівників, це буде вкрай болісно, ​​оскільки реальних механізмів держпідтримки, на відміну від розвинених країн, у нас немає".

У Київській школі економіки склали консенсус-прогноз, як локдаун різного рівня вплине на економіку України, якщо його ввели б з листопада і до кінця 2020 року. Різниця між жорстким локдауном і сьогоднішніми обмеженнями 0,3% ВВП і додаткові 9 млрд грн дефіциту бюджету.

У Олени Білан з Dragon Capital більш песимістична оцінка, за її підрахунками, негативний вплив на економіку в разі введення повторних обмежень буде менше, ніж в березні-травні, але все ж складе 0,5-1 п.п.

Ліки для ВВП

Українські економісти називають кілька ключових завдань уряду, щоб мінімізувати наслідки локдауна і підтримувати українську економіку і бізнес.

1.Повернення МВФ і довіри інших кредиторів – ключова умова для відновлення посткоронавірусної економіки, вважає Білан з Dragon Capital. "Це дозволить наростити неінфляційну підтримку громадян і економіки з бюджету", – додає Вишлінський.

2.Пряма підтримка окремих галузей. "У секторах, які примусово закриваються, держава повинна забезпечувати з бюджету виплати працівникам хоча б на рівні мінімальної зарплати", – вважає Гліб Вишлінський. Також, на думку економіста, необхідно збільшити допомогу з безробіття, для тих, хто працював неофіційно.

Павло Кухта, керівник КШЕ з політичних питань, каже, що такі заходи дозволять уникнути різкого зниження зайнятості і втрати робочих місць. "В українських умовах єдиним ефективним механізмом на даний момент можуть бути тільки прямі виплати з бюджету", – говорить він. Також, на думку економіста, може допомогти тимчасове звільнення від обов'язкових платежів (податки, збори і т.д.), але в цьому випадку є серйозний ризик зловживань і ухилення від сплати податків.

3.Залучення інвестицій – ще один спосіб оздоровлення української економіки. "Для цього важливо продовжувати структурні реформи, які здатні залучити інвестиції в країну і забезпечувати економічне зростання", – говорить Кухта.

Більш скептичний щодо інвесторів Боярчук: "Немає магічної пігулки або чарівної палички, щоб перетворити економіку у період рецесії в "Східно тигра". Світова економіка почне оживати, і ми в цьому ж руслі підтягнемося, прийдуть інвестиції".

COVID-19 VS Економіка

Україна не може взяти на озброєння досвід розвинених країн і залити економіку, яка постраждала від наслідків коронавірусу, грошима. Наприклад, США виділили близько $ 2трлн (близько 10% ВВП) на підтримку економіки.

Дефіцит бюджету в цього році і так 7,5% і Україні буде складно залучити кошти на його фінансування.

Експерти, яких опитала LIGA.net, вважають, що Україна зможе впоратися з економічними наслідками епідемії, якщо уряд навчиться ефективніше боротися з поширенням вірусу. "Ця криза має не економічний характер... Відповідно, рішення проблеми полягає, насамперед, у подоланні епідемії", – говорить Кухта.

Ковтонюк вважає, що уряду треба терміново змінити підходи до карантину. "Критерії введення карантинних зон повинні змінитися з реактивних, коли ми фактично вже реагуємо на велику кількість хворих, на проактивні, коли ми вводимо обмеження, щоб уникнути активної фази спалаху захворюваності", – пояснює Ковтонюк.