Додаткова емісія гривні, зростання інфляції та більше корупції — які ризики закладені в проєкті держбюджету 2021

Закладений дефіцит у проєкт держбюджету-2021 на рівні 6% може ускладнити обслуговування держборгу, а інфляція виросте. Аналітики, опитані НВ Бізнес, побоюються, що НБУ доведеться викуповувати ОВДП

Кабінет міністрів України в проєкті держбюджету на 2021 рік заклав доходи на рівні 1,071 трлн грн, а витрати — 1,35 трлн. Так, законопроєктом про держбюджет пропонується передбачити зростання доходів на 9,4%, а витрат — на 5,1%. При цьому, міністр фінансів України Сергій Марченко запевнив, що уряд не пропонує збільшувати навантаження на бізнес в умовах кризи і не передбачає «істотного зростання податкових надходжень». «Перерозподіл ВВП через доходи державного бюджету поступово знижується — до 23,5%. Це менше, ніж в цьому році. Ми це будемо робити за рахунок підвищення ефективності ПДВ, внутрішнього та імпортного. Як показує цей рік, там є досить істотні можливості для детінізації, для роботи зі схемними кредитами, скрутками і так далі. Тому основний приріст надходжень буде саме за цими податками», — заявив міністр.

Граничний дефіцит бюджету пропонується встановити на рівні 270 млрд грн — 6% ВВП.

Марченко зазначив, що з 1 січня мінімальна зарплата збільшиться до 6 тис. грн, а з 1 липня — до 6,5 тис. грн. У Мінфіні стверджують, що це не матиме суттєвого впливу на інфляцію. Хоча, якщо подивитися макропоказники, на яких базується основний фінансовий документ країни, то інфляція очікується на рівні 7,3%, що значно вище сьогоднішніх 2,5%. Зростання ВВП закладено на рівні 4,6%, і середньомісячна офіційна зарплата — 13 600 грн, а середньорічний курс долара — 29,1 грн/$.

НВ Бізнес запитав аналітиків, що вони думають про проєкт держбюджету 2021 і які ризики закладені в документі.

Наскільки реалістичним є проект держбюджету і що в ньому нового

Головний менеджер з макроекономічного аналізу казначейства Райффайзен Банк Аваль Сергій Колодій зазначив, що нинішній варіант держбюджету передбачає створення спеціального фонду для протидії поширенню інфекції COVID-19 в розмірі 64,7 млрд. грн. Тоді як у проєкті бюджету на 2021 рік це не передбачено, проте зазначено, що основні бюджетні асигнування в межах антиковідного фонду передбачені у видатках Міністерства охорони здоров’я і освіти. «З'явилися нові статті витрат, пов’язані з державною підтримкою бізнесу (12 млрд грн) і амбітна програма з іпотечного кредитування (фінансового лізингу) для мінімум 30000 сімей. Також вперше заплановані виплати за державними деривативами», — зазначив він.

Аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко зазначила, що порівнювати бюджет 2021 і бюджет-2020 не зовсім коректно, оскільки бюджет-2020 був істотно змінений у зв’язку з пандемією. «Поправки, внесені до бюджету-2020 були з одного боку пов’язані з необхідністю розширення витрат на боротьбу з COVID-19, з іншого боку, доходи бюджету були переглянуті в бік зменшення в зв’язку негативним впливом коронакризи на українську економіку», — сказала вона.

Проте, за її словами, якщо подивитися доходи бюджету, заплановані на 2021 рік — 1,071 трлн грн, то ця сума нижче доходів бюджету, які були спочатку заплановані на 2020 рік — 1,094 трлн грн (до внесення ковідних поправок). «У той же час, бюджетні витрати на 2021 рік передбачено в розмірі 1,350 трлн грн, що помітно перевершує спочатку заплановані витрати на 2020 рік — 1,180 млрд», — підкреслила вона.

Як розповів НВ Бізнес начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов, головна проблема проєкту держбюджету-2021 криється в держбюджеті-2020. «Бюджет на поточний рік будувався навесні в умовах високої невизначеності, викликаної приходом коронавірусу в Україну. Відтоді він істотно не переглядався, однак фактичне виконання значно відрізняється від наміченої траєкторії. Існує висока ймовірність, що фактичний дефіцит Держбюджету в 2020 році буде набагато нижче планового показника 7,5% ВВП», — сказав він.

Відповідно, за словами Блінова, порівняння показників проєкту держбюджету-2021 з плановими показниками держбюджету-2020 носить досить умовний характер, оскільки фактичні показники витрат, доходів і дефіциту в 2020 році напевно будуть істотно відрізнятися. «І в міру прояви фактичних показників 2020 року може виявитися, що Україна планує насправді не скоротити, а наростити в 2021 році такі показники як бюджетний дефіцит і відношення державного боргу до ВВП. Наприклад, формальне порівняння проєкту Держбюджету-2021 з планом на 2020 рік показує консервативну картину: зростання доходів на 9%, а витрат — всього на 5%. Це виглядає досить консервативним підходом. Але за фактом співвідношення може виявитися прямо протилежним», — стверджує він.

За словами Колодія, проєкт держбюджету не зовсім реалістичний, як про це говорить міністр Марченко. Прогнозне значення номінального ВВП на 2021 рік (4505,9 млрд грн) є завищеними, що може призвести до недоотримання доходів, з огляду на заплановану частину доходів у ВВП в розмірі 23,8%, і подальшого недофінансування незахищених статей бюджету. «З урахуванням запланованого економічного зростання (+4,6%) і поточних прогнозів номінального ВВП на 2020 р. прогноз ВВП, закладений у проєкті держбюджету, за нашими оцінками, передбачає 10%-ве зростання дефлятора ВВП, що істотно перевищує поточний прогноз НБУ (5,7%). Завищений прогноз номінального ВВП створює ілюзію зниження державного боргу щодо ВВП», — сказав він. У Райффайзен Банку Аваль на відміну від макропрогнозу Кабміну очікують, що в 2021 зростання реального ВВП складе 3,8% і номінальний ВВП буде в розмірі близько 4300 млрд грн.

Загрозливий дефіцит

Найбільшу увагу аналітиків на себе звернув дефіцит держбюджету в 6% ВВП, який хоч і на 1,5% менше попереднього, проте не має істотних обгрунтувань. «З точки зору макроекономіки викликає стурбованість високий дефіцит бюджету на рівні 6% ВВП. Його навряд чи можна назвати консервативним, враховуючи, що уряд планує досить швидке зростання економіки на рівні 4,5% р/р. Якщо порівнювати з планом на поточний рік, то скорочення дефіциту планується всього на 1,5 п.п., у той час як через коронакризу дефіцит був збільшений на 5,5 п.п. Крім того, скорочення дефіциту в наступному році може взагалі не відбутися, якщо в цьому році фактичний розрив буде менше запланованого — і це реалістичний сценарій враховуючи позитивну динаміку доходів і недовиконання видатків», — попередила головна економістка Dragon Capital Олена Білан.

Сергій Колодій зазначив, що в проєкт бюджету заплановані асигнування в розмірі 10 млрд грн як портфельні гарантії боргових зобов’язань МСП, що згодом може призвести до збільшення державного боргу. У той час як, за його словами, плановий бюджетний дефіцит в розмірі 6% ВВП (270 млрд грн) може істотно ускладнити процес обслуговування державного боргу, збільшивши потребу у фінансуванні на 2021 рік до 710 млрд грн, при цьому за рахунок випуску ОВДП передбачається залучення близько 550 млрд грн.

За словами Олени Білан, в цьому році розширення дефіциту відбувалося за рахунок одноразових кризових виплат, які були потрібні для підтримки економіки під час рецесії і такі заходи можна не повторювати в наступні роки. «Наприклад, доплати пенсіонерам під час карантину, витрати з ковідного фонду. А в бюджеті 2021 акценти зміщуються на витрати, згорнути які буде важко політично. Те ж саме підвищення мінімальної зарплати і, відповідно, зарплат бюджетникам. Такі витрати будуть створювати навантаження на державні фінанси і в середньостроковій перспективі і ставлять під сумнів можливість повернутися до докризового рівня дефіциту близько 2,5% ВВП. А значить, про зниження держборгу до докризових 50% ВВП теж не йдеться», — вважає вона.

За словами Ахтирко, значне зростання держвидатків в 2021 році і відповідне розширення дефіциту бюджету (значно вище традиційно «рекомендованого» максимуму 3%) очевидно трактується прагненням уряду стимулювати економічне зростання. «Очевидно, що ідея уряду полягає в тому, що збільшення бюджетного фінансування інфраструктурних проєктів має стимулювати економічне зростання. Проте всім відомо, що в Україні проєкти, що фінансуються з бюджету, пов’язані з високим рівнем корупції, тому складно розраховувати, що великі державні матимуть хороший економічний ефект. Репліка міністра Марченка, що Україна розширює дефіцит бюджету, тому що більшість країн світу теж так робить, не виглядає переконливо. Для країни, яка все ще не подолала наслідки глибокої кризи 2014−2015 року, розширення дефіциту бюджету є ніщо інше як „життя невідповідно до своїх статків“. А збільшення бюджетного фінансування, найімовірніше, призведе лише до зростання корупції (особливо якщо враховувати недавні спроби влади демонтувати антикорупційну інфраструктуру)», — побоюється аналітик.

Емісія гривні

Аналітики вважають, що основним ризиком, який закладений в держбюджет, є те, що Нацбанк України з високою ймовірністю буде змушений включити друкарський верстат для фінансування такого великого дефіциту.

«Держбюджети 2019 і 2020 рр. хронічно не виконуються за доходами, тому ми розглядаємо можливість формування подібної проблеми в майбутньому як досить високу. Підвищення мінімальної заробітної плати з липня 2021 року на 37,6% р/р, до 6500 грн, не є економічно обґрунтованим рішенням. Закладена в бюджеті середньорічна заробітна плата (13632 грн), за нашими оцінками, відповідає її 11%-му зростанню за рік. Тому, і так досить високе співвідношення мінімальної зарплати до середньої ще зросте. Бюджетний дефіцит в сумі 270,4 млрд грн може підвищити напругу в залученні коштів, необхідних для управління державним боргом, а планова емісія ОВДП на 550 млрд грн може зіткнутися з недостатністю попиту на них, що може призвести до необхідності викупу ОВДП на вторинному ринку з боку НБУ. Значний бюджетний дефіцит і потенційна покупка ОВДП з боку НБУ можуть ускладнити взаємини з МВФ, що ще більше посилить залучення коштів для управління державним боргом», — попередив Сергій Колодій з Райффайзен Банк Аваль.

З ним погодилася Олена Білан з Dragon Capital. «Під питанням також джерела фінансування такого значного дефіциту бюджету. Планується, що в основному це будуть внутрішні запозичення, але без підвищення ставок і/або опосередкованої допомоги НБУ це буде важко зробити, що створює ризики для фінансової стабільності», — сказала вона.

Також Євгенія Ахтирко з Concorde Capital звернула увагу, що в проєкті бюджету закладено досить високий показник інфляції — 7,6%. «Не дуже зрозуміло, які чинники сприятимуть посиленню інфляції, оскільки Марченко заявив, що збільшення мінімальної зарплати практично не вплине на зростання інфляції, — сказала вона, — Якщо інфляція буде меншою, а економіка буде відновлюватися не так швидко, як очікує уряд, то держава зіткнеться з труднощами при виконанні дохідної частини бюджету. У цьому випадку держава буде змушена пригальмувати з державними витратами, щоб зберегти дефіцит в бажаних межах. А в гіршому випадку дефіцит бюджету виявиться вище запланованого орієнтира».

Олексій Блінов з Альфа-Банку Україна зазначив, що високий плановий дефіцит в 6% ВВП сигналізує про наявність вже системних проблем з балансуванням державних фінансів (можливо, перебільшених), незважаючи на закладений у макропрогнозі уряду «інфляційний податок» у вигляді середньорічної інфляції 8%. «Можливо укладачам бюджету і очевидний „запас“ бюджетного дефіциту в наступному році, однак цей сигнал не можуть ігнорувати ні фінансові ринки, ні міжнародні фінансові організації. У цьому контексті слід провести масштабне коригування бюджетного плану напередодні прийняття закону в цілому в листопаді (на підставі більш ясної картини з фактичним виконанням бюджету у 2020 році), ставлячи пріоритетом зниження бюджетного дефіциту і відповідно знімаючи побоювання ринку про нездатність забезпечити його адекватне фінансування», — запропонував він.