Дві причини зростання попиту на валюту
Перший фактор, що негативно впливає на курс гривні – поглиблення торговельного дефіциту, вказують директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан та керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Попри швидке відновлення експорту морськими шляхами, зовнішньоторговельний дефіцит у березні збільшився до $2,7 млрд з $1,5 млрд у лютому та $1,8 млрд у березні минулого року, уточнює Білан.
Причини – зниження глобальних цін на сільськогосподарську продукцію й розвантаження складів через зниження обсягу експорту зернових напередодні нового врожаю, пояснює вона.
Водночас імпорт залишається високим, зокрема через закупівлю військової продукції та продукції подвійного призначення, додає Білан.
Динаміка курсу гривні від початку березня. Фото – Скриншот з сайту НБУ
Друга причина – затримка фінансової та військової допомоги від міжнародних партнерів. Палата представників США ухвалила законопроєкт про військову допомогу Україні на майже $61 млрд лише 20 квітня 2024 року.
До цього Україна витратила $4 млрд власних коштів на закупівлю озброєння, писав на своїй сторінці в Facebook міністр фінансів Сергій Марченко. «Це виходило за рамки бюджету і зміцнило девальваційний тренд», – зазначає директор з інвестицій Capital Times Артем Щербина.
Також попит на валюту, ймовірно, пов’язаний зі збільшенням дефіциту електроенергії, додає Паращій з Concorde Capital.
Останнє слово за Нацбанком
Зазначені фактори впливають на попит/пропозицію. Сам курс фактично визначає Нацбанк своїми інтервенціями, наголошують Білан з Dragon Capital, Паращій з Concorde Capital та голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
За останні місяці інтервенції НБУ помітно скоротились. У грудні–січні регулятор продав $3,55 млрд та $2,53 млрд відповідно, а в лютому–березні – $1,5 млрд та $1,79 млрд. Це, ймовірно, пов’язано з бажанням зберегти золотовалютні резерви на тлі перебоїв із фінансовою допомогою партнерів.
Динаміка валютних інтервенцій Нацбанку. Фото – Скриншот з сайту НБУ
Минулого тижня НБУ продав на міжбанку рекордні цьогоріч $695,1 млн, а загалом у квітні інтервенції вже становлять $1,56 млрд. Тож за підсумками місяця вони перевищать показники лютого і березня.
Та ніхто, крім самого Нацбанку, не може сказати, чому він виходить на ринок з такими інтервенціями, вказують Білан з Dragon Capital та Ваврищук з ICU. «НБУ не розкриває деталі механізму курсоутворення, зокрема обсяг «структурного» дефіциту валюти», – каже Білан.
Що таке структурний дефіцит? Це середня різниця між попитом і пропозицією валюти на ринку, зазначив на брифінгу 2 жовтня 2023-го заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. Саме у той день регулятор оголосив про скасування фіксованого курсу гривні.
Тож з погляду НБУ на валютному ринку все відбувається за планом – він покриває структурний дефіцит (розмір якого точно знає лише Нацбанк), а сезонні та інші фактори штовхають курс то вгору, то вниз.
Що далі буде з курсом
У найближчі місяці девальвація, вірогідно, продовжиться. За подальшу девальвацію гривні продовжить грати високий зовнішньоторговельний дефіцит, адже експорт зернових знижуватиметься напередодні нового врожаю, каже Білан з Dragon Capital. Також влітку може знизитись виробництво та експорт руди через ймовірний дефіцит електроенергії, додає вона.
З іншого боку, з’являються перші ознаки погіршення девальваційних очікувань населення, а інфляція може пришвидшитися найближчими місяцями. Тож в таких умовах НБУ вірогідно збільшить свою присутність на ринку і сповільнить девальвацію гривні, щоб не дестабілізувати очікування, припускає Білан. Простіше кажучи, Нацбанк може не наважитись занадто відпустити гривню і таким чином викликати ажіотажний попит на валюту з боку населення.
Паращій з Concorde Capital також прогнозує збільшення дефіциту торгівлі через зниження експорту, але вважає, що НБУ не дозволить гривні різко знецінюватись.
Є й інший погляд. До серпня–вересня гривня залишатиметься стабільною, а найближчим часом навіть може зміцнитись на тлі отримання допомоги від партнерів, вважає Щербина з Capital Times. Та йдеться насамперед про пару гривня-євро, бо в парі гривня-долар зміцнення може не бути через те, що сам долар зараз демонструє сильну позицію відносно інших валют, зауважує він.
На середньостроковому горизонті зберігатиметься підхід, за якого темпи девальвації гривні будуть меншими за дохідність гривневих активів, зокрема ОВДП, припускає Ваврищук з ICU.
Дохідність облігацій в наступні декілька років він оцінює у 13-16%, тож девальвація не має перевищити ці показники (буде меншою або приблизно такою ж). На сьогодні від початку року гривня знецінилась на 4,7%. Тож за найнегативнішим, на думку Ваврищука, сценарієм, долар на кінець року може коштувати понад 42 грн. Проте такі закономірності не завжди справджуватимуться на коротших відрізках часу, попереджає він.