Після невдалого першого раунду перемовин з зовнішніми кредиторами, з другої спроби український уряд оголосив про домовленість з тримачами євробондів. «Зможемо вивільнити ресурси на нагальні потреби: нашу оборону, соціальний захист та відновлення», – зазначив премʼєр Денис Шмигаль.
Перемовини між європейськими кредиторами та урядом тривали декілька місяців.
На яких умовах кредитори домовився списати борги та хто в підсумку отримав кращі умови – вони чи уряд?
Умови угоди з кредиторами
Зовнішній борг України перед комерційними кредиторами у рамках поточної реструктуризації становить $23,4 млрд. Це єврооблігації, випущені під час реструктуризації 2015 року, цінні папери, які були випущені для фінансування бюджетних дефіцитів, а також випуск євробондів «Укравтодору» під державні гарантії. За останні два роки до цих паперів додалися накопичені відсотки, які Україна не сплачувала через standstill.
Уряду вдалося домовитися про списання боргів лише з другої спроби. Під час попереднього невдалого раунду перемовин Мінфін пропонував списання 25% усіх боргів та ще 35% – за деяких умов. Кредитори ж пропонували списання лише 22,5% – причому з можливістю їх «реанімувати» згодом.
Підсумкова угода передбачає списання 25% основної суми боргу, що становить $5,85 млрд. Ще 12% ($2,8 млрд. – Forbes) будуть списані умовно – цей борг може повернутись у 2029 році, якщо обсяг ВВП України в іноземній валюті у 2028 році перевищить поточний прогноз Міжнародного валютного фонду принаймні на 3%.
Інший важливий момент – зменшення відсоткових платежів. За підрахунками Мінфіну, зменшення вартості обслуговування боргу забезпечить скорочення до 60% чистої приведеної вартості боргу.
Натомість термін виплат відчутно зсунувся у бік позиції кредиторів. Попередня пропозиція Мінфіну передбачала погашення цих боргів до 2040 року, а в угоді термін зсунувся до 2036-го.
Так, погашення нових облігацій серії A має відбутись у 2029-2036 роках з поступовим збільшенням ставок. Спочатку – 1,75%, далі – 4,5%, 6% та 7,75%. Облігації серії B у перші 2,5 роки приноситимуть кредиторам нульовий дохід, який має зрости до 3% у 2027 році та до 7,75% у 2034-му. Погашення цих цінних паперів відбуватиметься впродовж 2030-2036 років, тож максимальну ставку кредитори отримуватимуть лише в останні два роки їхнього обігу.
Крім цього, одразу після досягнення угоди Мінфін виплатить премію кредиторам, які погодяться на цю реструктуризацію. Це коштуватиме Україні від $170 до $240 млн, за розрахунками Forbes.
Інфографіка: Анастасія Левицька
Впродовж найближчих трьох років Україні вдасться зменшити обсяг планових платежів з обслуговування та погашення боргу на $11,4 млрд, кажуть в Міністерстві фінансів. Це дозволить виконати цілі щодо покращення боргової стійкості, прописані в Меморандумі з МВФ.
Проте, це не відповідає початковому плану МВФ, в якому закладена економія близько $15 млрд на реструктуризації боргу, тож України дещо недоотримала умови, констатує керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
До 2033 року економія має становити $22,75 млрд, обіцяють у релізі Мінфіну.
Чи виграв український уряд від угоди
Сторони зійшлись приблизно посередині та отримали те, що хотіли, кажуть три опитані Forbes аналітики.
Параметри угоди в цілому дозволяють Україні досягнути основних цілей – суттєво знизити виплати в найближчі роки, щоб спрямувати кошти на армію чи відновлення, забезпечити стійкість державного боргу та створити умови для виходу на ринок із розміщенням нових облігацій, коли знизяться безпекові ризики, вказує директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.
Натомість інвестори також отримали хороші умови, вважає фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. «Вони погодилися на остаточне списання 25% боргу замість 22,5%, натомість отримають не 40%, а 63% новими облігаціями з цілком непоганим термінами погашення», – каже аналітик.
Ще однією перевагою для міжнародних інвесторів є кращі відсотки за купонами, ніж спочатку пропонував Мінфін, та можливість відновити виплати ще 12% боргу за чіткою зрозумілою схемою, додає Котович.
Чи краща ця угода за реструктуризацію 2015 року? Ці угоди укладені в різних умовах, адже зараз повномасштабна війна, тому простіше домовлятися з інвесторами, довести їм, що в Україні значно більші проблеми, вважає Котович з ICU.
«Тоді Україна втратила частину економіки – Крим і частково Донбас – але решта території безпосередньо не брала участь у війні, – пояснює аналітик. – Не було воєнного стану, масштабної мобілізації, руйнувань підприємств тощо».
Та загалом порівнювати не варто, принаймні поки немає остаточної угоди зі всіма кредиторами, адже там багато технічних питань, резюмував Котович.
Основною проблемою реструктуризації 2015 року були ВВП-варанти, а цього разу цю історію український уряд врахував, зауважила Білан з Dragon Capital.
Чи є ймовірність ще однієї реструктуризації? У відповідь на це питання залежить від перебігу війни, зазначають Котович з ICU та Білан з Dragon Capital. Чим довше і складніше буде перебіг війни, тим більше шансів на нову реструктуризацію і навпаки, вважає Котович. «Як закінчиться війна і коли – це дві невідомих, які унеможливлюють прогнозування», – зазначає старший аналітик ICU.
Найближчими роками ймовірність ще однієї реструктуризації низька, адже виплати України за цими боргами будуть незначними, додала Білан.
Чи задоволені умовами реструктуризації кредитори? За неповний торговий день єврооблігації на біржі подорожчали на 13-16%, каже Паращій із Concorde Capital.