Багатогодинні тривоги через МіГ-31. Чи можна їх скасувати, як хоче Зеленський

"Ми не можемо дозволити багатьом регіонам країни не працювати протягом довгих годин щодня і щоночі через тривоги", - так Вінстон Черчилль у 1940 році під час Битви за Британію аргументував потребу ввести "пом'якшені" попередження про німецькі авіанальоти. 

Він хотів вберегти економіку від тих тривог, які, як вважали, не мали значної загрози. І йому це частково вдалось. 

Після багатогодинних тривог через зльоти російських носіїв "Кинджалів" МіГ-31 схожі думки про необхідність змін системи оповіщення авіаційних загроз з'явилися і у багатьох українців, адже вони теж паралізують країну. 

Зрештою навіть президент Володимир Зеленський вирішив втрутитись у ситуацію та доручив міністерству оборони, Генштабу та Кабміну запропонувати рішення, щоб вильоти носіїв "кинджалів" не паралізували країну на години.

Як ці тривоги впливають на економіку України та чи справді їх можна розділити на різні категорії? Адже нинішня війна та технології далекі від часів Другої світової війни.

Зліт російського винищувача МіГ-31К у свідомості багатьох українців давно став причиною, щоб не особливо переживати через тривогу, яку оголошують Повітряні сили ЗСУ – занадто багато цих зльотів вже було і абсолютна більшість з них не закінчувалися нічим.

Тим не менше, МіГ-31К розроблені, щоб нести ракети Х-47 "Кинджал", які здатні летіти на відстань до 2 тисяч кілометрів зі швидкістю до 10 махів (8-11 тисяч км/год залежно від висоти). А це означає всеукраїнську тривогу, поки ці літаки в повітрі.

Тривога тягне за собою зупинку роботи багатьох торговельних центрів (скасування сеансів у кіно) і ресторанів , зупинку роботи державних і медичних установ, дитсадків і шкіл, а також частини транспорту. І що важливо - перекриття великих мостів (як у Києві через Дніпро).

Останній тиждень росіяни почали піднімати у повітря разом з МіГами ще й Іл-78 – літак-заправник, який дозаправляв винищувачі, через що їхні польоти (а відповідно і тривоги) тривали по 2-3 години.

Причому, ці тривоги можуть бути ще довшими – видання Defense Express описало рекордний 7-годинний переліт МіГа-31 у 2016 році з трьома дозаправками.

А речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі "Радіо Свобода" припустив, що, теоретично, дозаправляти винищувачі можна нескінченно, "поки льотчик не засне".

Крім того, росіяни можуть піднімати у повітря інший МіГ-31К, поки перший ще у повітрі, і так автоматично продовжувати тривалість всеукраїнських тривог.

Тож нова тактика росіян може мати на меті не лише тиск на українську систему ППО, а й виснаження економіки України через багатогодинні зупинки підприємств.

Диверсифікація тривог

Як насправді впливають довготривалі тривоги на українську економіку наразі невідомо – в Мінекономіки розповіли BBC Україна, що там поки що немає підрахунків про збитки від цього.

Про те, що не рахували збитки від тривог, ВВС Україна сказали ще у кількох великих всеукраїнських системних бізнесах, які намагаються їх дотримуватись. 

Утім, зрозуміло, що на користь України ситуація не йде.

"Підірвати економічне зростання це, звісно, не може. Але це точно завдає шкоди економіці, діяльності бізнесу і приносить дуже багато необґрунтованих труднощів для звичайних людей", - каже економіст Сергій Фурса в розмові з BBC Україна.

Він додає, що хоча і "масштаб цього негативу не потрібно перебільшувати, але цю історію потрібно вирішувати", зокрема й через диверсифікацію тривог.

"Має бути політичне рішення. І певне розуміння, що потрібно брати відповідальність. Щоб був певний рівень тривог, коли всі розуміють, що літають МіГи і, можливо, потрібно зупиняти навчання у школах, але все інше має працювати. Адже не може вся Україна через один МіГ стояти", - вважає Сергій Фурса.

На запитання про те, як за майже два роки війни український бізнес пристосувався до постійних повітряних тривог, економіст каже, що дуже часто таке пристосування виявляється просто в ігноруванні попереджень про небезпеку.

"Тобто, той, хто почав ігнорувати, - той пристосувався. Не всі можуть це зробити через регуляції. А також через незручності, пов'язані з роботою транспорту - дивно, що потяги йдуть під час тривог, а тролейбуси, наприклад, не ходять", - звертає увагу Сергій Фурса на ситуацію в Києві.

Причому, ігнорувати всеукраїнські тривоги, пов'язані з МіГами, привчилися вже не лише прості люди та бізнес, а й іноземні дипломати – навіть без порушення власних правил безпеки.

Журналіст-міжнародник та редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренкоописав, як під час зустрічі з одним з дипломатів почалася тривога й останній отримав повідомлення від своїх радників з безпеки, що "це МіГ, йти в сховище не треба".

"Я спитав, мій співрозмовник каже, що це у них протокол безпеки. Служба посольства дивиться, яке джерело тривоги, і дає рекомендацію. Так от: за його словами, абсолютна більшість тривог за ті місяці, поки він тут працює, отримували маркування "прямої небезпеки немає", - відзначив Сергій Сидоренко.

"Були також ті, що маркувалися як реальні тривоги, коли дипломати мають іти у сховище. Але зльоти МіГів вважаються такими "тривогами", під час яких можна виходити і йти далі, куди планував", - додав журналіст.

Тож тема можливості введення "м'якіших" тривог без обов'язкової зупинки підприємств та інфраструктури в останні дні стала важливою в українському інформпросторі.

"Навіть не знаю, хто зможе взяти на себе таку відповідальність, але точно потрібні спільні дії уряду та військових. Бо збитки від зупинок підприємств та транспорту колосальні, а витрати "орків" на польоти МіГів у порівнянні з цими збитками мізерні", - вважає Олександр Соколовський, підприємець та голова комітету Федерації роботодавців України з питань легкої промисловості.

Певні галузі, як от кіно та театри, де через тривоги припиняють сеанси, довгі загрози ставлять на межу виживання. 

Причому існування різних рівнів загроз опосередковано визнавав і Юрій Ігнат.

"Хотів би нагадати, що коли під час зльоту МіГа червоним кольором покривається вся карта України, то це не говорить, що ми маємо забувати про тривоги, де була оголошена небезпека: застосування балістики, РСЗВ чи тактичної авіації. Там тривога зберігається, тобто, одна тривога накладається на іншу", - говорив він 10 листопада в ефірі Радіо NV.

Історія справді знає випадки запровадження різних видів повітряних тривог.

Як це було в Британії

Вінстон Черчилль у розділі мемуарів про Другу світову війну, присвяченому Битві за Британію та німецьким авіанальотам 1940 року, також нарікав на недосконалість системи тривог, яка впливала на виробництво та роботу адміністрацій.

"Спочатку, коли сирени сповіщали про тривогу, усіх працюючих у десятку міністерств негайно збирали і будь-що вели у підвали. Навіть пишалися тим, з якою ефективністю і ретельністю це робилося. У багатьох випадках, однак, у нальоті брало участь лише з пів дюжини, а то й один літак. Часто літаки не з'являлися", - пригадував він.

Черчилль відзначав, що на початку війни британська система оповіщень про авіаційні атаки не була розрахована на те, що їй доведеться мати справу з багатьма нальотами щодня чи реагувати на поодинокі бомбардувальники вночі.

"Ми не повинні дозволяти противнику заважати нашим військовим зусиллям шляхом зупинки роботи на заводах, які він не зміг знищити", - пояснював британський прем'єр міністру внутрішніх справ та іншим урядовцям.

У підсумку на додачу до сигналів "Тривога" додали сигнали "Увага" – їх подавали, коли було відомо про, говорячи нинішніми виразами, "активність ворожої авіації", але безпосередньої загрози бомбардувань не було. Під час "Уваги" протиповітряна оборона та спостерігачі посилювали свою пильність, але підприємства і служби в цьому районі продовжували працювати.

А сигнал "Тривога" вже означав фактичний наліт та зобов'язував людей негайно слідувати в укриття.

"В урядових установах Лондона не слід нікого змушувати йти в укриття до того, як почнуться постріли і прозвучить сирена, яка сповіщає стан "Тривоги" відповідно до нового положення. Ніхто не повинен припиняти роботу лише тому, що у Лондоні подано сигнал "Увага", - резюмував Вінстон Черчилль, який вважав такі нововведення досить вдалими.

Утім, швидкість руху тогочасних німецьких бомбардувальників не можна ніяк порівняти зі швидкістю сучасних балістичних ракет "Кинджал" чи ракет від комплексів ППО С-300 та С-400, які росіяни підлаштували для обстрілів по українських містах.

Загрози і відповідальність

Резонанс теми різних видів тривог призвів до того, що її почали коментувати не лиши цивільні, а й військові та авіаційні аналітики.

Наприклад, авіаексперт Валерій Романенко висловив думку, що попри швидкісність МіГів-31К та "Кинджалів", розрізняти загрози від їхніх польотів все ж можливо.

"Ці літаки базуються на базі Саваслейка. Це Поволжя і відслідкувати, що вони летять в бік України, можливо. І лише після цього оголошувати повітряну тривогу по всій Україні. Якщо це група літаків, а не одиночний літак", - розповів він у ефірі телемарафону.

Інші дві авіабази, де зараз базуються винищувачі МіГ-31К - Моздок (Північна Осетія) та Ахтубінськ (Астраханська область) – також достатньо віддалені від України.

"Потрібно диференціювати рівень загроз, як в Ізраїлі чи США. У них кілька рівнів тривог: жовта тривога, помаранчева, червона", - вважає авіаексперт.

В Ізраїлі, наприклад, діє система оповіщення про ракетні обстріли під назвою "Цева Адом" ("Червоний колір"), яка автоматично сповіщає жителів про загрози, залежно від можливих районів ураження, причому в деяких містах поруч з сектором Газа тривога може вмикатися за 15-30 секунд до "прильотів".

"Потрібно було розробити методику і довести її до місцевих влад, щоб вони самі ухвалювали рішення, чи реальна тривога, чи все ж при жовтому рівні не потрібно зупиняти транспорт і всі підприємства", - додає Валерій Романенко.

Водночас Юрій Ігнат попереджає, що в умовах обстрілів України з боку Росії балістичними ракетами, на зразок "Кинджалу", мова йде про хвилини підльоту, тому можлива загроза насправді стоїть за кожною тривогою.

"Летить "Кинджал" надзвичайно швидко – лічені хвилини і він влучає в той чи інший регіон. Якщо близько від місця пуску, то взагалі дуже-дуже мало часу. Якщо далі, то кількість хвилин збільшується на одну-дві", - розповів речник Командування Повітряних сил.

За його словами, якщо, наприклад, відбувається обстріл Київщини "Кинджалами" з півночі, то "мова йде про хвилину часу".

При цьому Україна у змозі прикрити від "Кинджалів" дуже мало міст, адже їх збивають тільки системи PATRIOT та SAMP/T, яких всього кілька. Тож захищеним вважається хіба що Київ. 

"Або літає "Шахед" на Хмельниччині. В якій колір малювати цю область: червоний, помаранчевий, жовтий? Чи оголошується балістика (Загроза обстрілів балістичними ракетами. – Ред.) у п'яти-шести областях на сході країни. Буде застосована "Іскандер-М" чи не буде?" – запитує Юрій Ігнат. 

Саме тому, коли мова йде про можливу загрозу для життя людей, Повітряні сили ЗСУ намагаються врахувати всі фактори небезпеки. Особливо це стосується прифронтових чи прикордонних з Росією регіонів.

Що ж до перегляду системи тривог під час польотів МіГів-31К, то, як розповів Юрій Ігнат, станом на 16 листопада "у Повітряних Силах про це мова поки що не йде".

Хоча він і не виключав раніше, що такі зміни все ж можуть статися.

Військовий каже, що ухвалювати такі рішення, як і брати відповідальність за них, має вище керівництво держави. 

Ще зранку 17 листопада кілька співрозмовників ВВС Україна у владі вказували, що зараз, швидше за все, на зміну системи тривог чекати не варто. Адже країна готується до масованих зимових обстрілів, тож "лібералізувати" тривоги зараз не варто. 

Проте в команді президента швидко відреагували на хвилю обурень у медіа. Вже ввечері 17 листопада Володимир Зеленський на засіданні ставки доручив військовим та уряду запропонувати рішення, щоб вильоти носіїв "кинджалів" не паралізували країну на години. 

"Наш рівень ППО й загалом готовність до ракетних загроз дає змогу дещо осучаснити реагування - без непотрібних зупинок країни. Це важливо для мільйонів людей, я очікую відповідних пропозицій", - заявив президент. 

Такий поворот був несподіваним для співрозмовників у владі. Ввечері 17 листопада один із них визнав, що тепер будуть думати, як виконати доручення президента.