Огляд фінансових ринків від Сергія Фурси: Шпигунська місія МВФ у Москві та падіння путінського золотця
Осінь стартувала на ринках, повернувши дітей за парти, а трейдерів і спекулянтів за їхні дошки. І стартувала зниженням. Ранок п’ятниці індекс S&P500 відкриває з позначки 5503 пунктів, що майже на 90 пунктів нижче, ніж було тиждень тому. Зниження ринків відбулося, фактично, за рахунок падіння протягом одного дня, коли індекси обвалились майже на 2%. Причому зробили це без якоїсь очевидної причини. Просто втомившись. Просто під дією сили тяжіння, як часто буває на такій висоті, куди дісталися індекси. Як завжди буває в останні місяці, лідером руху у будь-якому напрямку стали акції NVIDIA. Якихось додаткових причин для їх падіння також не було, хіба інвестори досі переживають, що фінансові результати компанії не ідеальні. За один торгівельний день акції компанії втратили 9,5%, це призвело до падіння капіталізації на $279 млрд, що є рекордом в історії фондового ринку США. Будучі поки лише прелюдією до інтерпретації легенди про Ікара і Дедала на фондовому ринку. Все ж таки, коли надуваються рекордні бульбашки, лопатися вони також мають гучно. Здається, до чого тут біткоїн.
Зате досить радикально обвалилась ціна на нафту. Яка зараз торгується на рівні десь $73 за барель брента. Схоже, що поряд із слабкістю ринків, причиною такої динаміки нафти є таке-сяке врегулювання у Лівії, де сторони протистояння наблизилися до домовленостей. І це викликало переполох в ОПЕК, які тільки-но збирались збільшити видобуток, аж тут виявилось, що це може бути не на часі. А Сауди встигли прикупити ще одну порцію футболістів, яким треба платити. Не кажучи вже про росіян. З економікою яких нічого не ясно настільки, що навіть МВФ наважився вперше за кілька років надіслати свою місію в Москву, посилаючи, ймовірно, туди тих, хто не боїться раптом потрапити до російської буцегарні і стати опцією для майбутнього обміну. Як не крути, а росіяни точно сприймають цю місію як збірну з агентів «007», що приїжджають підглядати, підслуховувати і винюхувати. Чи принаймні просити у російського Центробанку чесну статистику. Наївність притаманна західному суспільству. Усім, звісно, цікаво було б отримати справжні цифри з російської економіки, але, скоріш за все, натомість вони отримають російський кукіш з маслом.
Український ринок єврооблігацій піднімає голову після реструктуризації, розпочавши цього тижня торгівлю вже новими єврооблігаціями. Дохідність нової серії А (4 випуски єврооблігацій із різним терміном обігу), яка має якийсь купон вже зараз, становить десь 17,5% на короткому кінці кривої (погашення в 2029 році) і десь 16% на довгому кінці (єврооблігації з погашенням у 2036 році). Дохідність умовної серії В (ще 4 випуски, які поки що не можуть порадувати купоном) на короткому кінці, той самий 2029 рік, становить десь 18%. А на довгому, той самий 2036 рік, приблизно 12,5%. Така низька дохідність там, судячи з усього, обумовлена наявністю на ринку страшенних оптимістів, які вірять у зростання економіки України карколомними темпами вже найближчі роки, що дозволить отримати тримачам цієї серії бонус. І тримають розмови навколо другої частини реструктуризації, яка стосується варантів і Укренерго, але поки що тут ніхто нікуди не поспішає.
Місія МВФ приїхала і до Києва. І деякі тут так само схильні сприймати посланців фонду як агентів чи то Сороса, чи то рептилоїдів, чи то світової закуліси, яка хоче заграбастати святу українську землю. Проте, на відміну від історії з Росією, МВФ в України кредитор, на якому тримаються гроші всіх інших кредиторів. А тому як би не подобалось, причому роками, українським політикам співпраця з фондом, вони змушені терпіти та йти на зустріч здоровому глузду. Зараз фонд дивується тому, що українська влада відмовляється піднімати податки, хоч сама обіцяла фонду це зробити ще літом, провокуючи питання від представників МВФ «а гроші де брати будете». На жаль, нудні представники МВФ не ведуться на ідею «а про це я подумаю завтра», тим більше що завтра вже дуже близько. Що, звісно, ускладнює перемовини, які мали видатись дуже простими, адже по програмі МВФ рух був нормальний, та й програма сама, поки триває війна в Україні, обрана в режимі «полегшений рівень, просто нічого не поламайте». Хоча і це важко. Бо реформа корпоративного управління є частиною співпраці з МВФ, а її цього тижня дуже завзято ламали, воліючи звільнити занадто розумного голову Укренерго. Парадокс ситуації в тому, що Україна не витягне без фонду, та й фонд розуміє, що Україна не витягне без вдалої місії, і щось з цим треба робити і зліпити з того, що є під рукою.
На внутрішньому ринку гривня продовжувала коливатися в звичному діапазоні, роблячи кожен день 10−20 «шагів» то вниз, то в гору. В результаті, ранок п’ятниці курс на міжбанку починає десь на позначці 41,2 гривні за долар, а вуличний курс зберігається на рівні 41,4 гривні за долар і, здається, взагалі не рухався цього тижня. Нова реформа, яка має прибрати копійки та замінити її на «шаги», є просто подарунком для тих, хто описуватиме коливання гривні. І тут важливо вчасно процитувати класику, що це маленький шаг для гривні, але великий стрибок для економіки України. Головне, щоб денна норма «шагів» зберігалась у лайтовому режимі, і гривня не намагалась радикально схуднути, готуючись до якогось майбутнього літа. А на ринку ОВДП Мінфін пішов на підняття ставок, поки що дуже помірне, на первинних аукціонах. Певно розуміючи, що з таким підходом до підняття податків, коли головне нікого не образити і не засмутити, викручуватись їм доведеться з допомогою локального боргового ринку і державних банків, яким от-от і зроблять ту пропозицію, від якої неможливо відмовитись.
Сергій Фурса, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital