Огляд фінансових ринків від Сергія Фурси: Трамп надихнув російський фондовий ринок

Американські індекси не продемонстрували значних змін за результатами тижня. Оптимізм стримувався даними по інфляції у США, яка раптом значно прискорилась у січні. Цю битву Трамп поки що не виграв. Виявилось, що президент мало як впливає на вартість курячих яєць, щоб там не думали виборці. Це сильно вдарило по ринку облігацій, хоча ринок акцій намагався тримати обличчя, фокусуючись на корпоративній звітності. А в кінці тижня в принципі продемонстрував силу, переосмисливши деякі інфляційні дані й не знайшовши в них сильної зради. В результаті індекс S&P500 у п’ятницю відкривається з відмітки 6115 пунктів, що на 30 пунктів вище, ніж тиждень тому. Окремою розвагою в США залишається стеження за Ілоном Маском. Цього тижня не перша, але й не друга людина в Вашингтоні спробував продемонструвати справжню олігархічну міць, викупивши лідера в галузі штучного інтелекту. І навіть запропонував майже $100 млрд за це. Проте був красиво посланий Альтманом. І тепер цікаво, чи прийде до останнього ФБР, поклавши обличчям в підлогу, чи все ж таки деякі ознаки демократії та інституційної незалежності в США ще збереглись. Поки вони переважно капітулюють, як американські парламентарі, голосуючи за призначення чи то фанатки Путіна і Асада на посаду головної по розвідці, чи то антивакцинатора, чий мозок став жертвою невідомого науці звіра, на посаду головного по охороні здоров’я.

Європейські ринки, на відміну від європейських політиків, також цинічно раділи потенційному завершенню війни в Європі без прив’язки до того, як саме вона завершиться. Німецький індекс DAX оновив черговий історичний максимум. Можливо, сподіваючись, що ряд німецьких компаній скоро знову відчують запах російського газу. Сама вартість газу на даний моментів Європі піднялась вище 500 доларів за тисячу кубометрів. Тут допомогли і морози, які нарешті прийшли, нагадавши, що все ж таки зима. І російські атаки на український видобуток, що посилює попит в ЄС через потребу у більшому імпорті газу. Навіть посіпака Путіна Фіцо збудився і почав шантажувати Україну зупинкою європейського транзиту на тлі очевидного дефіциту, який виник в Україні, засвідчивши, що стратегія проходження зими без імпорту на мінімальних обсягах газу у сховищах виявилась не дуже вдалою. А от ціна на нафту лишається на диво стабільною. Залишаючись весь тиждень біля $75 за барель бренту.

В українському сегменті єврооблігацій ефект магічного дзвінка Трампа і Путіна виявився не таким сильним. І за результатами наступного торгівельного дня ціни не надто змінились, хоч і спробували спочатку зростати. Проте потім чи то почалася фіксація прибутку, тим більше, що спекулянти люблять купляти на чутках, а продавати на новинах. Чи то публікації в західній пресі, де не ховаючись проводили паралелі між Мюнхеном 1938 року і Мюнхеном 2025 року, вплинули на настрій інвесторів. Зрештою за тиждень суверенні єврооблігації додали в середньому лише два пункти. Що звучить непогано, але тьмяніє на тлі російського ралі. Плюс-мінус такі самі результати продемонстрували й корпоративні єврооблігації. Але настрій інвесторів зберігається на дуже позитивному рівні, перебуваючи в очікуванні дива від Трампа. Набагато жвавіше торгувалися українські акції, де ще далеко до фіксації прибутку. Навіть Феррекспо купляли, забувши про проблеми з рідкісноземельним щебнем, за який компанія буде розраховуватись до кінця своїх днів якщо програє суд поліції, і не звернувши увагу, що Жеваго потрапив під чергову порцію санкцій.

Хоча, звісно, головним героєм в цій історії із санкціями став президент Порошенко, потрапляння під санкції якого не можна трактувати інакше як політичні репресії. Останні мали б більше напрягти інвесторів, бо трошки суперечать демократичним традиціям і не відповідають шляху України до ЄС, скоріш нагадуючи сучасний шлях Грузії, який точно не веде у напрямку Європи, проте поки новина про них загубилась у цунамі інформаційних повідомлень від Трампа. Як і не приділили багато уваги ініціативам в стилі економічних гігантів Лукашенко і Уго Чавеса по контролю над цінами ліків, що також було прийнято на засіданні РНБО. Добре, що це стосувалось не всіх ліків, то ж деякі медикаменти в українських аптеках мають залишитись. На внутрішньому ринку залишається штиль. Мінфін звів до мінімуму залучення на внутрішньому ринку, проводячи аукціони вже чисто формально. На тлі очікуваного зростання ставки від НБУ дохідність ОВДП, які прийнятні для Мінфіну, не цікаві для ринку і навпаки. А НБУ точно підніме ставку і черговим підтвердженням цього стали данні про інфляцію за січень, яка досягла 12,9%. Добра новина хіба що в тому, що цей рух був очікуваний і неприємного сюрпризу, із ще більшим прискоренням цін, не відбулося. А гривня стабілізувалася близько до рівня 41,7−41,8 гривень за американський долар. При цьому вуличний курс перестав в принципі відрізнятися від офіційного. Що виглядає як іспанський сором для чорного ринку.