Огляд фінансових ринків від Сергія Фурси: Політ рубля та плани Путіна влаштувати чорну п’ятницю в Україні

29.11.2024
| nv
На тлі кволого тижня на світових ринках найбільшою розвагою було спостереження за російським рублем

На фондових ринках був короткий тиждень завдяки американському Дню подяки, коли їдять багато індиків, рятуючи життя одному, а також дякують наївним мешканцям американського континенту, які колись нагодували та врятували від голоду групу нелегальних іммігрантів з Європи. Для тих, хто годував, це в результаті закінчилось не дуже добре, проте це вже частина іншої історії. Американські індекси за ті неквапливі торгові дні, що в них були, встигли вирости на 50 пунктів, проте досі перебувають у пошуку ідей. Індекс S&P500 відкриє торги у чорну п’ятницю на рівні 5998 пунктів. У кого ідей не бракує, так це в Дональда Трампа, який здивував світ своїми ідеями торгових тарифів як покарання за міграцію і поставки фентанілу до США. Найбільше здивувались канадці, на експорт яких майбутній президент США також погрожує накласти мито у розмірі 25%. Адже навряд якісь канадці при тямі планують незаконно чи законно іммігрувати до США. Налякати мексиканців поки що також не дуже вдалося, хоч Трамп і сказав, що поговорив телефоном з президенткою Мексики і та погодилась закрити кордон. Проте це схоже на попередню історію з фінансуванням стіни, яку також мала взяти на себе Мексика, за словами Трампа, та щось ні стіни не було, ні фінансування від Мексики.

Цього тижня перепочивав навіть біткоїн, відмовившись від штурму рівня у $100 тис. Світ крипторинку чекає, чи зможе Трамп реалізувати ще одну свою ідею зі стратегічним запасом біткоїна, чи найбільшу фінансову аферу в 21 столітті не пропустить новий голова казначейства, дуже професійний і відомий фінансист, та інші його колеги. Ключова проблема біткоїну, як і будь-якої бульбашки, що рано чи пізно вона вибухає. І останні платять за всіх. В результаті задача будь-якого криптомільярдера якимось чином перетворити свої віртуальні мільярди у біткоїнах на реальні мільярди у доларах США. Продати це все неможливо, бо ринок не витримає. А сидіти і чекати великого вибуху якось також не хочеться. В результаті і з’явилась ідея із стратегічним запасом, адже дурником, який заплатить за всіх, має стати бюджет США, що купить невідомо що дуже дорого і дасть закешетись всім друзям Ілона Маска. Ідея проста і геніальна. Але подивимось, чи погодяться платники податків США, яких планує врятувати від надмірних витрат той самий Маск, оплатити бенкет криптомільярдерів.

На тлі кволого тижня на світових ринках найбільшою розвагою було спостереження за російським рублем, який, схоже, піддався на загальну істерію, яку роздувають у Московії навколо Орешніка і уявив себе ракетою, що має летіти. І полетів. Ще на початку тижня російська преса писала, що імпортери вже закладають курс рубля на рівні 115−120 за долар. В результаті саме цей рівень і визначив для себе ринок, давши рублю чарівний пендель. Природа цього ривка, судячи з усього, полягає у санкціях проти Газпромбанку, які нарешті запровадили. Бо цей банк, так чи інакше, був основним каналом, через який хоч якась валюта надходила на російський ринок. Але санкції цю трубу перекрили. І почалось. За тиждень рубль не помітив перешкоду на рівні 100, швидко пройшов 110 і був зупинений десь біля 116. Судячи з усього, в Москві стався великий ґвалт і Центральний банк був змушений застосувати надзвичайні заходи, відмовившись серед іншого від власної політики, яку практикували роками, для зупинення польоту рубля-орешніка. Поки що вдалося відігнати рубль нижче позначки 110. Чи надовго — питання відкрите.

З одного боку, ослаблення рубля має допомагати, в теорії, фінансувати шалений дефіцит бюджету. Бо війна — це дуже дорого. З іншого — сприяє інфляції, яка і так в Росії вийшла з-під контролю, демонструє ознаки прискорення останні кілька тижнів і є найбільшим викликом для економіки, провокуючи ще й додаткове збільшення облікової ставки. Та й в будь-якому випадку різка девальвація призводить до такого розбалансування економіки, що жоден плюс у вигляді фінансування дефіциту бюджету на допомагає. Тим більше, що останнім часом нафта і газ вже не домінують у доходах російського бюджету, а отже, і вплив девальвації буде помірний. Особливо тієї девальвації, яка виникає через неможливість тих самих доларів, що мають перетворитись на більшу кількість рублів, зайти в країну.

В українському сегменті єврооблігацій тиждень був досить спокійний і змін в цінах особливо не зафіксовано. Як і на внутрішньому ринку, де Мінфін продовжує вигрібати банківську ліквідність через розміщення ОВДП. Нарешті президент підписав закон про підвищення податків. Перечекавши більш ніж 40 днів, Зеленський, чомусь, підписав його за два дні до завершення місяця, що могло відправити у справжнє пекло всіх бухгалтерів країни, які б мали розрахувати податки за іншими ставками лише за два останні дні місяця. Але в останній момент здоровий глузд переміг навіть в Офісі президента і публікацію цього закону відклали, зупинивши, як свого часу зупиняли Урядовий кур'єр від оголошення Януковича президентом під час Помаранчевої революції. Судячи з усього, до 1 грудня. Чому його не підписували понад місяць, так і залишається загадкою. Разом з тим, підписання цього закону разом із підписанням бюджету зняло останню пересторогу на шляху до наступного траншу МВФ. Бо до цього було обрано незалежних членів наглядової ради Укренерго.

Гривня трошки ослабла цього тижня. Нацбанк допустив її зниження до рівня 41,6 на міжбанківському ринку. Цього тижня Путін організував другий великий обстріл української енергетичної системи, намагаючись влаштувати справжню чорну п’ятницю. Цього разу основний удар взяла на себе розподільча система, а не генерація. І деінде навіть спрацював побудований захист. Там де ракети долітали. Причому, судячи з усього, це були дуже підступні ракети. Адже, згідно з офіційною статистикою, не збили тільки 9 ракет, але об'єктів, що зазнали уражень, виявилось трошки більше, і напрошується висновок, що де не де деякі ракети вражали відразу кілька об'єктів, розташованих один від одних на десятки чи сотні кілометрів. І хоча відключення світла стали більшими, проте вибити систему та довести країну до блекауту в нього вкотре не вийшло. Судячи з коментарів експертів, знадобиться не так багато часу, щоб повернутись до мінімального рівня відключень. Хоча повністю без них, звісно, зима українцям не світить. Та й цей масштабний обстріл точно був не останній, бо аж занадто довго накопичували росіяни ракети.

Сергій Фурса, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital