Огляд фінансових ринків від Сергія Фурси: Нервовий ринок Китаю та інфляція в Україні, що поривається вийти з-під контролю
На американські фондові ринки повернувся оптимізм, у результаті якого вдалося поставити за тиждень іще кілька історичних рекордів, оновивши максимум. Незважаючи на урагани, за якими слідкували уважніше, ніж завжди. Бо вони не тільки могли принести збитки страховим компаніям, але й вплинути на хід виборів. Бо до виборів залишається менше місяця і будь-що на них може вплинути. І найсильніший ураган за всю історію спостережень, а саме таким його чекали у Флориді, дуже добре підходив на роль чорного лебедя. Та й в принципі, навіть без виборів, ураган такого рівня — захоплююче видовище і головне, щоб спостерігаючи за ним, ви робили це на відстані. Проте до самої Флориди він дістався вже значно ослабленим і не зміг поставити рекордів. З іншого боку Ізраїль так і не здійснив удар помсти, якого так боялися, що знизило побоювання третьої світової і нафтової кризи. Хоча нафта так і не відкотилась назад і зранку у п’ятницю за барель бренту дають 79 доларів.
Так чи інакше, ранок п’ятниці індекс S&P500 відкриває на позначці 5780 пунктів, що на 81 пункт вище, ніж минулого тижня. І лише на 12 пунктів нижче історичного максимуму, що був досягнутий у четвер, перед виходом на дуже оптимістичну статистику, яка дещо напружила частину інвесторів і спекулянтів, викликавши у деяких побоювання стагфляції. Проте набагато більше напруження навколо Китаю.
Після стрибка оптимізму минулого тижня настало похмілля й інвестори захотіли розібратися, як стимули допоможуть економіці Китаю. Поки їм цього не розповіли і китайський ринок, і так набагато більш волатильніший, ніж американський, перебуває у нервовому стані. Тим більше, якщо пригледітись до статистики, то напруження може ще зрости. Попри всі розмови про страшний державний борг США, яким лякають дітей у російських садочках, виявляється, що китайський борг вище. При цьому, темпи його зростання значно випереджають американські. З 2019 року борг Піднебесної виріс на 28%. А в США лише на 19%. Та й вартість боргу для Пекіну буде явно вищою. А сам дефіцит бюджету у Китаї складає 6% ВВП. Що рази в два вище, ніж вимагає того МВФ, здоровий глузд і правила поведінки здорових країн. Україні МВФ такий рівень дефіциту ніколи не дозволяв до 2022 року. І будь-яка державна допомога для економіки в такий ситуації стикається з природніми обмеженнями.
В українському сегменті зовнішнього боргу зберігається штиль. В суверенному сегменті продавців трохи більше, ніж покупців, проте сильного тиску на ціни не спостерігається. Скоріше спостерігаємо відтік після кількох тижнів зростання, для якого також не було особливої причини. Ціни попадали уздовж цієї кривої, втративши 1−2 пункти. У корпоративному сегменті все навпаки, тут трошки більше покупців і страждає від тиску продавців хіба що Метінвест, що сам перебуває під тиском російських військ, які критично близько підійшли до Покровська. І йдеться не стільки про місто, скільки про Покровську шахту, де видобувається критично важливе для компанії та всієї металургії коксівне вугілля. Поки шахта працює. Допомагає, що вона розташована на захід від міста. Проте багато хто з інвесторів уже почав дивитися на Метінвест як на компанію, що вимушена імпортувати коксівне вугілля, і це досить сильно впливає на її платоспроможність.
А на внутрішньому ринку відбувся рекордний аукціон Мінфіна. Рекордів було декілька, і всі вони так чи інакше стали результатом нещодавніх рішень Нацбанку, який допомагає Мінфіну фінансувати дефіцит бюджету (на політиків в цьому плані сподіватися марно) і стимулює банки більш охоче купляти державний борг. Перший рекорд — 75 млрд грн попиту на гривневі облігації. Такого не було ніколи. Другий — загальний об'єм розміщення у 33 млрд грн, найбільший як мінімум цього року. Що дозволило Мінфіну знизити дохідність по найбільш ходовим облігаціям на 50 б.п. І зараз індикатив розміщення дворічних облігацій зсунувся до 15,1%, а трирічних — до 16,1%. При цьому курс залишається стабільним. Схоже, відсвяткувавши річницю режиму керованої гнучкості, Нацбанк вирішив, що гнучкості останнім часом було забагато. І цього тижня рівень коливань був у межах 5 копійок, що на міжбанку, що у валютних спекулянтів на сірому ринку. Причиною більш жорсткої політики НБУ є інфляція, яка поривається вийти з-під контролю. І в такій ситуації НБУ вже не налаштований ліберальничати на валютному ринку.
Останні місячні данні інфляції показали її зростання до 8,5%. Що знову перевершило очікування ринку. Судячи з усього, цінова ситуація досі перебуває під тиском літніх проблем з електрикою і очікувань їх зимового повторення, хоча українські чиновники як можуть намагаються заспокоювати людей, пропагандуючи мінімальні відключення взимку. Виходить у них не дуже, тим більше, що ті самі люди добре пам’ятають розмови про каву у Криму у липні 2023 року. Незважаючи на те, що ймовірність мінімальних відключень цієї зими дійсно набагато вища, ніж будь-яких подій у Криму, чи то влітку 2023 року, чи то взимку 2025. Проте іноді виходить досить кумедно. Так міністр енергетики в процесі проговорився, що від ударів ракетами з касетними боєприпасами не можуть рятувати конструкції з будь-яким рівнем захисту, хоча ще місяць тому вони звільнили голову Укренерго, знову переламавши реформу корпоративного управління через коліно, за те, що той не убезпечив свої трансформатори від таких ударів. Як-то кажуть, у будь-якому розслідуванні головне не вийти на самих себе.
А ще в Україні відбувалась нарешті велика приватизація. І, теоретично, стався другий конкурс за всю історію, який можна назвати чесним продажем державної власності. Поки що таким єдиним прикладом була Криворіжсталь. Зараз нарешті продали ОГКХ. Єдине, що стримує від занадто гучного святкування, це той факт, що на конкурс прийшов тільки один покупець, азербайджанський власник українського Vodafone, і в когось можуть виникнути сумніви, що зараз є добрий час для продажі. Проте з іншого боку, саме відкладання продажу багатьох з об'єктів привело к тому, що зараз вони нікому не потрібні. Центренерго не дасть збрехати. І хоча під час війни така приватизація не виконує функцію сигналу інвесторам, що є дуже важливим, але принаймні приносить такі сякі гроші в бюджет. І, головне, зменшує корупцію, яка плодиться саме на державних компаніях.
Сергій Фурса, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital